Час від часу із надр коментів виринає «в політики і чиновники | Гайдукевич

Час від часу із надр коментів виринає «в політики і чиновники мають йти лише ті, хто служили у війську». Або «от вернуться хлопці з війни і наведуть порядок» (візьмуть країну в свої руки, покажуть як треба… тут можна підставити версії). Вишенькою в торті бажань є згадки про досвід генералів Августо, Франсіско, Дуайта, Шарля або ж Карла. От тільки для першої, другої і навіть третьої фантазії потрібна одна «дрібничка» - військова каста. Якщо максимально спростити – прошарок родів військових, де від діда до онука йшли служити своїй країні, виховувалися в тому служінні, отримували військову освіту і зрештою, ставали до керма своїми націями.
Після відновлення Незалежності Україна не надто переймалася своїми військовими. Наслідки усім відомі. ЗСУ вижили і переродилися скоріш всупереч, аніж завдяки. Тож про усвідомлене формування офіцерської касти, як перманентного джерела кадрів, мова не йшла. Замислилися про те, що військову освіту слід змінювати вже після 2014 року. А 2022 рік питання загострив критично – країні потрібні молоді офіцери. Після року важких боїв – фізично потрібні. Ланка досвідчених і освічених, що знайомі із боєм, і з книжкою тане першою – часто саме вони безпосередньо на вістрі. Але що робить країна, щоб молода людина обрала військову кар’єру?
Чи є програми лояльності для курсантів? Чи є державні гранти на особливо важливі спеціальності? Чи є переосмислення військової освіти, починаючи із Військових Юнацьких Шкіл і далі – університет\академія? Що придумала держава, щоби абітурієнт зробив вибір на користь кар’єри офіцера? Відповідь допишіть самі…
В цьому моменті можу лише знову із сумом згадати, із яким захватом ділився планами щодо реформи військової освіти колись Степан Полторак…
До чого весь цей текст? Час від часу заглядаю на сторінку петицій на сайті Президента. Сьогодні зустрів такі рядки:
«В умовах російсько-української війни, категорія КУРСАНТІВ, майбутніх офіцерів, прирівнюються до військовослужбовців строкової служби. Перебуваючи в цьому статусі, курсанти постійно зіштовхуються з упередженим, низьковартісним відношенням з боку інших військовослужбовців, оскільки військовослужбовці строкової служби тягнуть за собою низку стереотипів, які вкрай негативно позначаються на вихованні та статусі майбутніх офіцерів. Також це стосується і грошового забезпечення, яке станом на зараз складає 20% від прожиткового мінімуму…» (с)
Люди, що обирають собі військову освіту і можуть мати кар’єру військового за статусом як прості строковики? Тобто нижче вояка-контрактника. Термін навчання у військовому виші більший, аніж мінімальний контракт в мирний час, а статус і виплати… Україні точно потрібні офіцери? Хто прийде у військо через 5 років? Чи буде кому прийти на зміну нинішньому поколінню?
Я не вірю в петиції на щось впливають, але зафіксувати ставлення до проблеми – вони показові. Якщо суспільство хоче своїх Карла, Дуайта, Шарля, … імен багато… так може воно щось зробить для того? Можливо цей голос допоможе народитися престижу справжньої військової касти?
https://petition.president.gov.ua/petition/182942