Сьогодні в ефірі Телеканал 'Прямий' з нагоди роковин 'стадіону | Гайдукевич

Сьогодні в ефірі Телеканал "Прямий" з нагоди роковин "стадіону" постало питання, а чи змусило все, що трапилося від весни 2019 року, в тому числі і велика війна, порозумнішати суспільство? В сенсі, чи будуть перші повоєнні вибори якіснішим вибором, ніж попередній? Чи почне виборець менше керуватися емоцією, а більше розумом; чи буде обирати спираючись на світоглядні і фахові критерії, а не примітивно "нові обличчя кого попало"; чи стануть повоєнні вибори кроком до ідеологічної, а не популістичної політики...
Цікаво, що час від часу в дискусіях ідеологічність політики взагалі викреслюють із маркерів якості, мовляв, час ідеологій минув, їх чистих більше немає. В принципі, їх чистих в практичному втіленні і не існувало, напевно ніколи. Тому й "час минув" я б поставив під сумнів.
Яка ідеологія має в своєму "меню" більше інструментів для якісного повоєнного перезавантаження країни? Здається тут Тиждень знову із вчасною статтею. Не із усіма її тезами я б погодився, але... Попри заголовок, стаття не лише про пригоди консерватизму в США і культурні війни, і тим більше не про банальний перенос ідеологічних шаблонів.
Здається автор (можливо мимоволі) на прикладі США показав, що ставлення до консерватизму, як до чогось архаїчного і "скрєпного", це нерозуміння суті як консерватизму, так і лібералізму (і тим більше нових лівих, неомарксистів, та витоків течій диктатур меншостей). https://tyzhden.ua/kulturni-vijny-ta-konservatyzm-neochevydni-zv-iazky/