життя як ритуал щастя

2022-03-01 15:58:30 #коротка_емоція
Весна

В Україну повертаються лелеки,
показуючи напрям польоту новим залізним птахам...
Весна

Дворові коти маравчать перекрикуючи сирени...
Весна

На маскувальну сітку порізали зелену сукню у ніжні квіточки...
Весна

Як ти?- на екрані телефону, як найкоротший шлях до серця один одного...
Весна

І так хочеться, щоб вона стала переможною, ця патріотична, смілива, запекла...
Весна
______________
1.03.22 Відкрити / Коментувати

2022-03-01 15:58:30 Відкрити / Коментувати

2022-02-28 11:19:24 #коротка_емоція
Мам, все нормально, я в шапці (і в броніку)...

Ні, рюкзак не важкий (автомат теж)...
Дов'язуємо новий шарф з дівчатами (і маскувальну сітку)...

У них війна, а вони все меми по інтернету ганяють (поки ми сміємось над ворогом, ми не переможні)...

Ти чув цей Гімн з балкону у нашому дворі (і вибухи у сусідньому)?..

Від сьогодні безкоштовно у меню, страва "паляниця" (пригощаємо всіх, хто вимовляє правильно)...

Ти знову всі шини з гаража на барикади? (Ні, на бкокпост)...

Кума, а яка різниця між бафом і балаклавою? (Просили для тероборони)

Не матюкайся, ти ж дівчинка (руський карабль, іді нахуй)...

----------------------------
Юлія Гринчук 28.02.22 Відкрити / Коментувати

2022-02-28 11:19:21 Відкрити / Коментувати

2022-02-27 19:30:50 #коротка_емоція
Три дні тому очі наших дітей сяяли миром!

Три дні тому, ми готувались до Дня народження Лесі Українки, а не до обстрілів...

Три дні тому, ми збирали кошти на екскурсії та фарби, а сьогодні на медикаменти і броніки...

Три дні тому ми прокидались у теплих ліжках і пили гарячку каву, а сьогодні ховаємось у бомбосховищах і підземках...

Три дні тому ми обіймали близьких і навіть не думали, що це може бути востаннє...

Три дні тому ми боялись "привидів", а сьогодні він наш герой...

Три дні тому, ми збирались на каву у Польщу, а сьогодні наші жінки і діти стоять по дві доби в черзі за кордон...

Три дні тому наші телевізори були джерелом новин, а сьогодні військової статистики...

Три дні тому ми мали найбільшу у світі "Мрію", а сьогодні її розтоптали...

Три дні тому наші пляшки були з-під вина, а сьогодні для коктейлів...

Три дні тому розумні зупинки не були на стільки розумними, а сьогодні вони розмовляють фразами військової класики...

Три дні тому на наших вулицях звучала музика, а сьогодні виють сирени...

Три дні тому, ми знали, що ворожі танки це зброя, а сьогодні ми дивимось на них, як на металобрухт...

Три дні тому дзвони церков скликали на молитву, а сьогодні сповіщають про повітряну небезпеку...

Три дні тому ми планували майбутнє...
як і сьогодні.

Бо, хрен їм, а не Україну!
Русский корабль, иди нахуй!

_________________
Юлія Гринчук 27.02.22 Відкрити / Коментувати

2022-02-27 19:30:44 Відкрити / Коментувати

2021-12-23 16:47:50 Чому автобус, на лобовому якого пише "Щасливе Майбутнє" рушаючи з шляховим листом, раптом заїжджає у непроглядний туман невідомості і звертає не у нашому напрямку?
Не раз їдучи у подорож та займаючи м'яке сидіння позаду водія, в мою голову закрадається сумнів у точці прибуття.
Мені точно ТУДИ треба?

А можливо, якби на табличці писало "Невідоме, але цікаве" мені було б спокійніше, адже саме невідомість криє в собі момент несподіванки і можливостей.

Можливо...

Але, поки ми сідаємо позаду водія, а не беремо кермо в свої руки, маша мапа життя завжди буде таїти конкретні, але не залежні від нас цілі.

Лише тоді, коли спітнілими від страху долонями вхоплюсь за кермо, та сама натисну на газ з вимкненим навігатором, я буду впевнена, що точка призначення не в тумані, а в моїй мрії і лише тоді вона стане досяжною.

А до тих пір, мій автобус завжди йтиме не в той бік... Відкрити / Коментувати

2021-11-30 14:07:28 А завтра Зима...

Тендітними кінчиками пальців ледь торкнеться залишеного у парку на лавці осіннього листка, війне морозом здуваючи його і прискорить крок...

Цьогоріч вона сором'язливо і невпевнено цокотить на підборах вулицями міста.

Календарні листки розлетілись залишивши грудневий, який уже завтра прошепоче про законність...

Ми кутаємось у грубо в'язані шарфи та рукавички більше з поваги до Зими ніж від холоду...

А завтра всі зазиратимемо у небо в надії на цукрову пудру снігу, яка має припорошити імбирні будинки нашого міста в очікуванні зимових вакацій.

Зима вступає на трон... Відкрити / Коментувати

2021-04-16 11:35:58 У всесвітньому щастя полоні
У найменшу згортаюсь крапку.
Заховаюсь в твої долоні,
Розтечутсь у яскраву ляпку...

Затиснувши кулак в потузі,
У знемозі вийдеш із дому.
Я між нам ставлю крапку.
Ти тихенько доставляєш кому... Відкрити / Коментувати