Чули, що місцеві терпіти не можуть переселенців? А переселенці | ХУЙОВІ ЧЕРНІВЦІ

Чули, що місцеві терпіти не можуть переселенців? А переселенці звинувачують місцевих у тому, що через них путін напав? І це все Захід проти Сходу і Схід проти Заходу?

Сумніваєтеся, що це інформаційна спецоперація ворога? Ось вам аргумент з яким не посперечаєшся. Давайте перевіримо чи набере цей пост стільки ж репостів, як вкиди ворога)

Соціологічна група "Рейтинг" 16 квітня провела опитування серед постійних мешканців Івано-Франківська та переселенців:

- "Як ви ставитеся до переселенців?" Лише 5% негативно та скоріше негативно. 68% дуже позитивно та скоріше позитивно.

- "Як ви ставитися до місцевих жителів?" Лише 2% негативно та скоріше негативно. 87% дуже позитивно та скоріше позитивно.

Ну і щоб остаточно забити цв'яха в ІПСО
- "Як ви ставитеся до того, що частина переселенців залишиться жити / працювати у місті?" - 51% позитивно, 43% нейтрально, 5% негативно.

І так, 75% місцевих жителів особисто надавали допомогу переселенцям, тобто вони відповідали з власного досвіду.
Нижче просто продублюю те, що уже писала про технологію поширення чуток.
----
Гаразд, давайте розберемо технологію створення чуток. На все тому ж прикладі нібито напису "Будьте ви прокляті, бендерівці, війна із за вас!".

1 крок: знайти точку невдоволення в суспільстві. Так, є українці, які вважають, що путін не почав би війну, якби не "націоналісти". Але таких зовсім мало (див виборців ОПЗЖ, які тануть на очах).

2 крок: потрібно створити враження, що так думають не умовний 1%, а переконлива більшість (50%+). Для цього важливо знайти основу на яку спертися - думку, яка сформована / зацементована у суспільстві. У даному випадку - "Західна Україна проти Східної України". Так, це те над чим мордор працює з 2004.

3 крок: підготувати меседж-бокс. Це і про написи на матрасах, і про хамство-пянство-шашлики, і про дорогі машини-хамство і тд.

4 крок: поширити це руками "ядра" цільової аудиторії. Тобто щоб мешканці західних областей активно це транслювали. Інформація вкидається через джерела, які володіють бодай двома характеристиками "все знають" та є "звичайними людьми". Таксисти, продавці, люди в черзі та і просто "знайома сказала".

5 крок: важливо правильно обрати точку вкиду - онлайн та офлайн. На базарі, у Viber, у черзі і тд. Критерії теж прості - велика аудиторія звичайних людей (не медійників). Тут має спрацювати фактор "ми і так знали, що вони такі". Тобто, щоб люди апелювали до поверхневого меседжу, а не думали глибше, не задавали запитання "А це точно правда? А покажи докази?".

6 крок: якщо все вище зроблено правильно - люди далі самі своїми ж руками поширюватимуть інформацію. Не перевіряючи. Бо ж Вася/Галя/Коля/Марічка брехати не будуть.

7 крок: людина, яка кілька разів з різних джерел почула інформацію починає вірити, що це її думка. І щиро та самостійно її поширює далі. Додаючи своїх деталей.
Нічого надзвичайного, просто методички КДБ.

Оксана Мороз, засновниця ініціативи з інфогігієни “Як не стати овочем“, авторка книг.