Самоповішання заради науки
На початку 20 століття румунський доктор Ніколае Міновічі вирішив дізнатися, що ж відбувається з людьми під час знаходження в петлі. З цією метою він зробив кілька спроб самоповішання за допомогою помічників.
Описуючи свої відчуття, лікар констатував: «Щойно ноги відірвалися від опори, повіки мої судорожно стиснулися. Дихальні шляхи були перекриті настільки щільно, що я не міг зробити ні вдиху, ні видиху. У вухах пролунав якийсь свист. Я вже не чув голосу помічника, що натягував шнур і рахував по секундомірі час. Зрештою біль та нестача повітря змусили мене зупинити дослід.коли експеримент був закінчений, я спустився вниз і з моїх очей бризнули сльози».
Після досліду у Міновичі більше 10 днів були болі при ковтанні, мучила спрага, а слід від петлі був помітний протягом усього наступного тижня.
