Занепокоєння дня (неділя, 31 липня) Авжеж, напруження на корд | Глибоке Занепокоєння

Занепокоєння дня (неділя, 31 липня)

Авжеж, напруження на кордоні Косова та Сербії викликає у нас чимале занепокоєння, але розмови про нову війну на Балканах видаються трішки завчасними. Зрозуміло, що паралелі Сербія-Росія та Косово-Україна виглядають для українців дуже привабливими. Однак різниця є.

Перш за все, йдеться про вже черговий раунд у цілій низці подібних загострень, а те, що він відбувся саме напередодні 1 серпня, взагалі не новина. Перекриття доріг у прилеглих до Сербії районах Косова приурочені до запровадження з цього дня нових правил у країні, згідно з яким місцевим сербам доведеться, наприклад, піти на жахливі муки оформлення косоварських номерів. Що для сербів, які не вважають Косово державою, є смертельною образою та приводом влаштувати чергові заворушення. Зрозуміло, що сербський президент Вучіч намагається використати це для внутрішньої мобілізації, але, на відміну від України, тут вірогідно йдеться про використання зовнішнього приводу для вирішення внутрішньополітичних цілей, а не пошук приводу для агресії назовні. Принаймні наразі з нашого експертного дивану це виглядає саме так.

По-друге, не варто забувати про фактор сил НАТО, які вже заявили про свою готовність втрутитися в разі ескалації. Навіть якби Вучіч й справді мав бажання воювати з Косовим, одного цього моменту цілком достатньо, аби не сприймати такі його бажання всерйоз. Декілька годин тому мали відбутися переговори між натовцями та представниками сербської сторони. Судячи з того, що Вучіч скасував трохи раніше анонсоване звернення до сербського народу, ці переговори відбулися у "теплій та дружній атмосфері".

Набагато вірогідніше, що зараз серби спрбують домогтися якоїсь символічної поступки, аби представити це як свою велику перемогу, і до наступного приводу пристрасті потроху вщухнуть. Принаймні косовари вже погодились дати їм таку можливість та повідомили, що перенесуть запровадження нових правил на місяць. Що це, як не рішуча перемога над "натівською воєнщіною"?

Цілком має право на життя логічне питання, щодо того, чи повʼязана ця ескалація якимось чином з Україною та бажанням сербського президента зробити послугу своєму російському другу та відволікти Захід від воєнних злочинів останнього. Якщо чесно, то ставлення вашого покірного слуги щодо цього є досить скептичним. Далеко не усе, що відбувається у світі, напряму повʼязане із бажанням допомогти чи зашкодити українцям. Не можна виключати, що на догоду Путіну Вучіч цього разу вирішив додати драми у й без того театралізовану епопею із "захистом прав" сербів Косова. Але й без українського контексту цього загострення було не уникнути, а рішення втягувати свою країну у справжню і вірогідно програшну війну зазвичай потребує дещо більшого, ніж бажання зробити послугу сусідньому диктатору, політичне майбутнє якого не виглядає дуже певним.