HOLYPOEM - лучшие христианские стихи

2022-08-28 20:51:51 Как нужен Бог
Автор: Анна Вельк
https://holypoem.com/736

Как нужен Бог тому ,кто в Бога верит,
Как нужен Бог, незнающим Его!
Никто нужды той в Боге не измерит,-
Мы все во всём зависим от Него.

Бог нужен, нужен каждому на свете,
Среди всех этих хлопотных дорог:
Когда в беду попали наши дети,
Когда болезнь внезапно сбила с ног.

Бог нужен в море, если там несчастье,
И помощь ниоткуда не придёт…
Бог нужен в воздухе, когда ненастье,
И потерял с землёю связь пилот.

Когда твой друг в горах завис над бездной,
А ты не можешь там ему помочь.
Когда попытки выжить бесполезны,-
Метёт пурга, а впереди вся ночь…

Бог нужен, когда шахту затопило,
А там твой самый близкий человек.
Бог нужен, когда старость наступила,
И вдруг заметил ,как короток век…

Бог нужен, когда хлеб в полях сгорает,
А долгожданного дождя всё нет.
Когда тревога на душе терзает,
А неизвестность всё не шлёт ответ.

Бог нужен людям в трудную минуту,
Когда надежды в горе нет другой,
Соломинкой той видится кому-то
Бог, когда дно уходит под ногой.

И сколько раз летело в Небо эхом:
О Боже, если Ты на свете есть…
Свидетельств много собралось об этом-
Ответов Божьих никому не счесть.

Но иногда бывало слишком поздно,
Ведь Бог до этого так долго ждал;
И кто-то очень страшно, очень грозно
Своё неверье на земле пожал.

Бог долго терпит, ждёт ,Бог всех нас любит,
Но есть долготерпению предел.
И шанс свой упустив, себя погубит
Тот, кто нуждаться в Боге не хотел.

Не надо ждать, когда камин остынет,
Когда цветы на холмик понесёшь,
Когда один окажешься в пустыне,
Когда отчаянье в тебе, как нож.

Так хочется, чтоб к Богу приходили
Не потому, что грянула беда,
А потому, что Бога полюбили,
Что власть Его признали навсегда.

И хочется, чтоб все могли осмыслить,
Увидеть, перечувствовать, познать.
Как нужен Бог! Как милостив Всевышний!
Как хорошо Ему принадлежать
@holypoem Відкрити / Коментувати

2022-08-27 21:39:01 Небо
Автор: Емілія Янюк
https://holypoem.com/18204

О, Небо, підіймаю очі, розчиняюсь у тобі.
Хоча прикуте тіло до землі,
Думками я все вище відлітаю,
І ти ведеш, несеш мене у світ глибокої тиші…

І у ночі я знову поринаю в твою безодню чистоти,
З зірками тихо, мовчки розмовляю,
Вручаю таїни, питання з уст душі…
Тоді я падаю в обійми Неба, немов мале дитя в обійми матері.

Як загримить моя молитва бурею, грозою,
Я знову підіймаю погляд до тебе,
Небо блискавицею і громом заспіває пісню,
Про тиху гавань, яка чекає там мене.

Як не старається земля мій погляд відвернути,
Сховати горами високими і хвилями глибокими, те Небо голубе,
Не заземлить корінням тимчасовим, мою безсмертну душу,
Земля - це чужина, а Небо - то моє.

Так часто думаю про тебе,
Моя туга, моя почаль, моя надія й радість…
О, Небо ти так далеко і так близько.
Чим вище моя душа вривається у чисту голубінь,
Тим нижче моє тіло схиляється до праху, до землі.

Чекаю день, той день, коли візьмеш мене в свої обійми,
І я скажу…Ні, я прокричу цій мачусі-землі,-
Я не твоя, тепер не сирота,
Мене несуть обійми Неба у Рідний Дім,
До мого рідного Отця.

Ця зустріч…І знову я дивлюсь на тебе Небо.
І уявляю, коли мене таку безкрилу,
Нестимуть крила Янголів,
Туди, де більш не буде ночі, я там відпочину.
Там буде радість, мов у сні…

О, Боже мій, коли Тебе зустріну,-
Я знаю, побачу у Твоїх Очах, те ж саме Небо, що манило мене усе земне життя.
Це Ти говориш хмарами, зірками, вечірньою палітрою краси,
І обіймаєш серце теплими дощами,
Шепочеш вітром: «Моє дитя. Ти не одна, з тобою Я…»

По цій землі, де всі чогось шукають, прагнуть і втрачають,
Я проведу тебе, Я не залишу.
Наповню радістю, коли усі заплачуть,
В часи війни, тебе потішу,
Бо ти Моя, належиш Небесам.

Допоможу тобі на цій землі «годин і часу»,
Дивитися туди, де «вічність»,
Хай не зловтішається земля, що в назначені години, твоє тіло на спочинок прийме,
Вона не знає, що тіло - це лиш тліний порох, а людина - це душа.
Моє дитя, це Небо, це Я, твій Батько, тебе чекають Небеса.
@holypoem Відкрити / Коментувати

2022-08-27 20:24:35 Бути світлом
Автор: Ju Lia
https://holypoem.com/18198

Бути світлом - це більше ніж випромінювати щастя.
Більше ніж реагувати на темряву сліпучим палким промінням.
Це коли поруч те́бе неможливо, спіткнувшись, упасти.
Це помічати знесилених і слабких виняткове уміння.

Бути світлом - значить щодня для інших саможертовно згоряти,
Витрачатись до дна, щедро вичерпуючи власні сили.
А потім щовечора раз за разом вершину знов підкоряти,
Щоб там од вічного Сонця заряджати знеможені крила.

Бути світлом - це стати мішенню для кожного ока,
Коли мусиш бути взірцем, бо ти в опозиції до темряви ночі.
Це поводитись обережно, щоб не осоромити ненароком
Того, Чиє ймення носиш, Чиє вічне сяйво в тобі тріпоче.

Це найкраща, найщасливіша в цілому світі праця -
Осявати комусь шлях до неба, зігрівати чийогось серця каміння.
Дай нам, Боже, у кожній з обставин і ситуацій
Бути світлом Твоїм. Бути для ближніх за благословіння.
@holypoem Відкрити / Коментувати

2022-08-26 15:51:40 Я начал жить
Автор: Яков Бузинный
https://holypoem.com/18193
Я начал жить, когда вся жизнь прошла,
Когда почти закончилась дорога,
Меня с пыли дорожной подняла
Любовь Христа и милосердье Бога.

Я в мире жил без веры, без любви,
Дружил с грехом, дышал прогнившей ложью,
В душе тоска, еленый змий в крови,
Злым и безумным сделало безбожье,

Но думал, что свободен был во всем...
Теперь я знаю, вспоминая с болью,
Что был всего лишь похоти рабом
И выполнял диавольскую волю.

Теперь в молитве я твержу: «Христос,
Перед Тобой я на коленях, каюсь,
Прости, я жизнь свою Тебе принес,
Вернее то, что от нее осталось...»

И все, что от рождения мне дал
Божественное, что считал я личным, -
Все загубил, в разгуле растерял
И вновь, как блудный сын, вернулся нищим.

Но снова Ты меня обогатил
И жизнь, что уходила скоротечно,
Наполнил новым счастьем и продлил
Мне не на год и не на два - на вечность!

Я этим вечным даром дорожу,
Благодарю Христа за искупленье,
И всему миру грешному твержу
Прийти к Нему и обрести спасенье.

Но... не могу не вспомнить без стыда
Те времена утраченной свободы,
Когда терял для Бога, для себя
Ушедшие дни, месяцы и годы.

Теперь о детях Господа молю
И внуках тех, что вырасти успели.
Я не хочу чтоб все, кого люблю,
Потом об этом так же сожалели.
@holypoem Відкрити / Коментувати

2022-08-26 12:36:47 Серце, що співало
Автор: Леся Данильчик
https://holypoem.com/14803

Так часто у житті жаліємось на долю...
І ніби те не те, і ніби все не так.
А я вам розкажу про хлопчика одного,
Який пройшов нелегкий життя земного шлях.

Нікому не потрібний, він жив у інтернаті,
Терпів весь час знущання - на плечах гострий горб.
І хоч було нелегко, та все ж у результаті
Завжди усім прощав і дарував любов.

Ніколи не вважав себе фізичним інвалідом,
Постійно твердо вірив і мріяв про одне:
Що прийде час, і стане він колись комусь потрібен,
Що любляча матуся за руку поведе.

Терпіти всі знущання уже не було сили,
Дивився у віконце і все чекав "коли?".
Й знайшлися добрі люди, що хлопця полюбили
І доленосне рішення для себе прийняли.

Надія появилась - він матиме родину.
Зібрали документи - додому от піде.
Та є в нього умова: тут друга не покине
(Бо милосердне серце не любить лиш себе).

У стінах інтернату вони весь час дружили,
Ріднішої людини у світі не знайти...
А друг був у візочку, бо ноги не служили,
І наш герой без нього не захотів іти.

Батьки не розгубились - забрали двох додому.
І хлопцям дарували усю свою любов,
І для дітей старалися усюди і в усьому,
Й до Бога підносили багато молитов.

Так три найкращих роки злетіли непомітно,
І наш герой щасливим ріс, не знаючи біди,
Але життя в притулку минуло не безслідно,
Бо горб виріс ще більшим, скривилися кістки...

Стиснулось в грудях серце і битись перестало...
Те серце, що любов'ю горіло кожну мить,
Те серце, що для ближнього турботу віддавало,
Те серце, що співало, а зараз вже мовчить...

Не можу умістити, чому усе так сталось?
Вже інтернат позаду, є люблячі батьки...
Чому життя дитяче так швидко обірвалось?
Усе, що мріяв, має, та довелось піти...

Я серцем розумію - на все є Божа воля.
Світив весь час промінчиком, всім дарував тепло.
І хоч тяжкою видалась його сирітська доля,
Не нарікав ніколи, нелегко хоч було...

Правдива ця історія, не вигадка й не казка.
І вам скажу, чим вразила мене вона до сліз:
продолжение…
@holypoem Відкрити / Коментувати

2022-08-26 09:24:41 Если хочешь стать инструментом
Автор: Елена Куропаткина (Аверкина)
https://holypoem.com/18191

Если хочешь стать инструментом
В драгоценных Божьих руках,
Жизнь отдай на все сто процентов,
Для Него посвятив себя.

Без остатка для собственной воли,
Каждый день Его сердцем ища,
Без сомнений и прекословий
Твердой верой скажи: Вот я.

Жить не просто одним моментом -
Для себя и чуть-чуть для Него...
Каждой клеточкой быть инструментом
В драгоценных руках Его!

Если хочешь стать инструментом
В драгоценных Божьих руках,
То стремись непременно ко Свету,
Почитая мирское за прах.

Свой сосуд содержи в порядке,
Очищая его всякий раз.
Дни земные, увы, так кратки,
Так спеши послужить сейчас.

У Творца на тебя есть планы,
Не зарой свой бесценный талант.
Инструментом для Божьей славы
Хочет видеть Господь тебя.

В безграничной Отцовской власти,
Инструментом Творца быть легко.
И не важно перо ты иль ластик,
Но важнее для славы Его.
@holypoem Відкрити / Коментувати

2022-08-25 13:00:50 Ты молод, только смерти жало
Автор: Любовь Гавриленко
https://holypoem.com/18172

Ты молод, только смерти жало,
Давно сидит в твоей больной душе.
И сердце понапрасну лишь страдало;
Ты на последнем жизни рубеже.

А дальше что? Пугает неизвестность...
Но есть ведь, есть же выход для тебя!
Тогда уже не будет страшной вечность,
Коль изберёшь Христа ты для себя.

Приди к Нему, взгляни на Его слёзы.
Господь скорбел и плакал за тебя.
Терн "украшал" Его чело, не розы.
Вину твою принял Бог на Себя.

Твой грех Христа терзал и злобно мучил.
Но Он хотел, желал тебя спасти.
Он знал какая грешника ждёт участь
И добровольно согласился крест нести.

Он отдал тебе всё: жизнь, неба Славу.
Готов ли сердце ты Ему отдать?!
Имеет над тобой Бог власть по праву,
Но хочет добровольный дар принять.

И вот, свободы выбор за тобою...
К спасенью сделай первый верный шаг.
Ты куплен был Великою Ценою.
Смотри, чтоб не похитил это враг!
@holypoem Відкрити / Коментувати

2022-08-24 21:31:36 Благодарю, Христос, за испытания
Автор: Инна Гунько
https://holypoem.com/18178

Благодарю, Христос, за испытанья
За слез моих горький поток,
Благодарю за все мои страданья,
Ведь все здесь так, как хочет Бог

Благодарю за каждую минуту,
Что в моей жизни подарил,
За тяжесть битв, за нужды и за смуту,
За то, что Ты в пути даруешь сил

Благодарю, Тебя, за вразумленья,
За дар молитвы, за Твои уроки
И за Твой свет в моменты вдохновенья,
Когда ложатся на страницы строки

Благодарю, Христос, за то,что слышишь
Из моих уст молитвы и прошенья
Благодарю, Тебя, за то что видишь
И к небу направляешь все стремленья

Благодарю, Тебя, за дар спасенья,
Что когда трудно Ты со мной,
За то, что ждешь полного доверья,
Чтобы потом забрать домой

Благодарю, Христос, за испытанья
За то, что в них к Тебе прийти могу
Пред Тобой слабы мои познанья,
Но я сильней, когда благодарю
@holypoem Відкрити / Коментувати

2022-08-24 07:14:41 Молитва до Бога
Автор: Марія Єпіфанова
https://holypoem.com/18167

Прости мій Боже що так часто
Свій час провожу марно й не так
Як має воно бути і хоч знаю
Таа знову все повторюється й не раз

Не раз прошу пробачення за це я
Що моглаб я більше, Слова почитать
Що у молитві могла б побути більше
І про тебе більше людям розказать

І як же важко на душі буває
коли ти розумієш що вина
Є лише на тобі , й що винна
Й що винна в цьому лише я одна!

І знову плачу , гірко й каюсь
Що так не хочу я проводить дні
Що без тебе Господь , не зможу
Пройти земні, й нелегкіі ці дні

І знаю що потрібно пильнувати ,
Що ворог людських душ не спить
Й як рикаючий лев приходить
Й шукає душі які б вхопить

Вхопить, звести та обманути ,таа так
що б більше й не хотіла повернуть
Того що втратила й щоб проміняла
Те дорогоціннне ,на пусте , й забуть

Як добре було з Тобою під час молитви
Як допомагав в скрутні години й дні
Й коли підтримку й поміч я шукала в людях
Лиш Ти один, приходив щоб допомогти

Й все знаючи я знову,й знову
Господь мій ,прощення в Тебе прошу
І молю тебе, любий Боже,
прости , й не гнівайся на свою рабу

Допоможи те втрачене вернути
І навіть більше повернуть, й вже більш
Не марнувати часом цінним
А лиш Тобі Господь його вручить і ним служить!
@holypoem Відкрити / Коментувати

2022-08-21 03:31:23 Холод
Автор: Мария Слав
https://holypoem.com/18155

Что это за холод,что подступает издалека?
Что это за явление такое?
Почему его не чувствуешь только слегка?
Почему оно всегда такое сложное?

Как же переносить это состояние,
Когда внутри всё так холодно?
Как же не обращать внимание,
Когда сердце не Богом наполнено?

«Откуда приходит?когда пройдёт?»
Вопросов много,а вот ответов нет,
Но холод без Бога не уйдёт!
Молитва-вот самый главный ответ!

Молитва есть общение с Богом,
Он говорит нашим сердцам!
И даже когда ты наполнен холодом,
Бог всё же слышит твои слова!

Когда внутри всё запутанно,
Невозможно без Господа решить,
Ведь,это Богом так задумано,
Чтобы люди не смогли Его забыть…

Холод внутри-явление не вечное,
Если ты сердце Богу распахнёшь!
Он сможет прогнать состояние беспечное!
Только скажи что ты всё Ему отдаёшь!
@holypoem Відкрити / Коментувати