ПЕРШИЙ РАЗ вже майже все прославивши, на лихо, я ще прославлю | як помирає френкі♡

ПЕРШИЙ РАЗ

вже майже все прославивши, на лихо,
я ще прославлю незбагненний час.
у мене є така от дивна примха:
я пам’ятаю кожен перший раз.

своє знайомство з кожною і з кожним
чи то дитинство, чи хмільна весна.
свій перший танець, своє перше «можна»
і як я вперше випила до дна.

як я навчилась картам пам’ятаю,
як перший раз упала з висоти.
як вперше я стояла десь із краю,
тому що помирала з самоти.

і як колись подарували рибку.
як полюбили – без ножів і зла.
я точно знала, що роблю помилку,
але себе віддати не змогла.

як я заграла перший раз на скрипці,
як перший раз порушила закон.
як перший раз із кимось наодинці
мене торкнув такий спокійний сон.

про поцілунок – це само собою.
як вперше я зі смертю розійшлась,
і вперше як заслухалась прибоєм.
ну, словом, кожен
перший
раз.

і в цей от вечір - осінню крилатий -
коли от-от і заблищить зима,
я намагалась щось сумне згадати.
○
але сумнішого за це - нема.