ЛИСТ ФРЕНКІ мій друже, прости, що лишаю вночі. мені взагалі б | як помирає френкі♡

ЛИСТ ФРЕНКІ

мій друже, прости, що лишаю вночі.
мені взагалі би нічого,
та, бачиш, вже скоро сезони дощів
і навіть приснилась дорога. 

не слухай нікого, хай б’ється, мов, – свій –
такий неодмінно збреше,
але й хвилюватись за мене не смій, 
мені мандрувати не вперше. 

ти бачив цей місяць? ми тужимо вдвох. 
ганяємо зоряні зграї. 
це, певно, тому їх і вигадав Бог. 
хоча, я, щоб точно, - не знаю. 

як чесно не знаю для чого зима
так тихо колише лісами.
та все-таки легше коли я сама
любити тебе донестями.

напевно, тому що у моїх краях
зима й визначає любові.
вже сонце почало свій ранішній шлях
і я не лишаюсь з тобою.

і все - найсмішніше - усе не зі зла!
усі ці обірвані жили.
так чиясь любов би спокійно пішла.
а моя б мене пережила.