ТРАВЕНЬ ти знов приснився. нащо ти приснився? як у дитинстві | як помирає френкі♡

ТРАВЕНЬ

ти знов приснився. нащо ти приснився?
як у дитинстві - про голки твердив.
просив безсило, плакав і кривився,
й кімнатою в неспокої ходив.

молився навіть. а цікаво кому.
просив про поміч. я ж хіба могла?
і як завжди я плакала крізь втому.
і от - від тебе знову утекла.

ненавиділа. страшно і згадати.
та, розумієш, було через що.
коли виходив з темної кімнати,
я так боялась погляду твого!

об стіни било і читало долю
невидиме створіння. як на зло,
воно кусалось, ти кричав від болю
і я хотіла, щоб воно пішло.

воно пішло. і ти пішов одразу ж.
мене не взяв. дарма, мабуть, дивак.
та час – мерзенне діло. він покаже.
ну дуже вже ми схожі, чи не так?

я не проводжу травень у кімнаті
і не бентежать звуки голосні.
та все ж як часом хочеться втікати
і як же тягне вмерти навесні!

○

певно, ти в цю опівніч
дивишся Море Криз.

○

двісті км на північ.
два метри вниз.