​​#HRinWar Війна як період невизначеності. Саме це відчуває на | HRTHINKER

​​#HRinWar Війна як період невизначеності. Саме це відчуває наш мозок на протязі останніх місяців – ми нічого не розуміємо, не можемо сконцентруватись, відчуваємо розпач, не можемо знайти фокус та сенс, постійно шукаємо внутрішні та зовнішні опори і …не знаходимо їх. Потім на певний час здається, що ми щось відчули/знайшли, але потім знову це втрачаємо. Глибина такої «фрустрації» в усіх різна. Це і адаптивність, і наявний схожий досвід, і просто особливість психіки конкретної людини.
Серед речей, які можуть частково допомогти знайти новий сенс у новій реальності – нове навчання. Хоча маю одразу попередити, що навчатись, коли твій мозок «не зібраний», та ще й навкруги - хаос, дуже важко. Тому це може допомогти, але не всім і не одразу
Як зробити так, щоб навчання було ефективним в цей час?
1. Мета навчання – ідеально, коли це щось реально важливе для вас і те, що дає відчуття теплоти та стабільності, те, що заземляє вас. Наприклад «я вчусь, щоб мати змогу допомогти…», «це навчання дасть мені додаткові знання, які будуть корисні у…», «це дозволить мені знайти нову роботу/роль після війни…»
2. План навчання – або графік, за яким ви реально зможете займатись, у воєнний час я б радила щось коротке, таке, що не забиратиме у вас багато енергії і для чого достатньо буде «короткого фокусу»
3. Партнер по навчанню/наставник – хтось, хто зможе допомогти вам не кинути навчання, хто буде мотивувати та підтримувати
Інші речі, на кшталт «нові знання – нова практика», тобто намагання одразу імплементувати отриману інфо в життя, також будуть корисні.
Те ж саме, стосується і системи навчання в компанії. Зараз, коли війна вже приймається як частина життя, ми маємо думати і про близьке майбутнє. Думаючи про близьке майбутнє, ми маємо думати і про нові вимоги, нові процеси, нові знання, які нам будуть потрібні. А отже маємо навчати людей.
Як? Швидко та доступно, перш за все.
1. Невеликими короткими стрімами, в максимально зручних для різних людей форматах (пам’ятаючи, що люди в різних фізичних та емоційних станах)
2. В групових форматах/малих групах – для підтримки та допомоги один одному (мастер майнди та фасилітації можуть бути дуже доречними)
3. Регулярно за визначеним планом (пам’ятаємо про важливе зараз відчуття стабільності та контрольованості)
Онлайн в пріоритеті, скоріш за все, проте якщо у вас команди зібрані в одному місці, то можна спробувати і короткі «живі» івенти.
Чому? В цілому - дієвим практичним інструментам (які є простими та зрозумілими для кожного); більш глибоке навчання точно буде потрібно або навіть потроху «заходить» в наше життя, але в більшості варіантів я б поки орієнтувалась на практичні формати. Пам’ятайте про необхідність визначити, що саме «болить» спочатку, а вже потім цьому «навчати». Навіть у кризові часи навчання має бути доречним та доцільним
1. Різним «підтримуючим» речам – від керування стресом до управління невизначеністю (кому і що потрібно)
2. Для лідерів – управління полярностями, системами, командою, людьми, собою
3. Новим діджитал навичкам і інструментам, які важливі для роботи
4. Мовам і я б навіть казала «культурним аспектам» різних країн, якщо ви маєте/будете мати релокейт та/або вихід на нові ринки
Якщо ви розумієте, що у вашій компанії будуть орг зміни, то зрозуміло, що також навчаємо новим навичкам відповідно до нових процесів. Я б також надавала можливість працівникам отримувати нові віддалені професії чи знання, особливо якщо ви розумієте, що у вашій компанії може бути скорочення чисельності. Це може бути частиною вашої «підтримуючої» кампанії для таких людей і зрілою позицією роботодавця