«Кляті кацапи, …, їдять щі навіть з тарганами» (М. Гоголь).
Слово
«кацап» має тюркське походження: тур., крим.-тат., азерб.
kassap («
м'ясник»). До тюркських мов це слово потрапило з арабської, де
qaşşăb означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу».
Відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах:
«адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз
«кассап одлу» — «шельма»;
«кассапчи» — караїмською означає «кат»;
«хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник».
Треба знати, що слово „кацап“ вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить „різник“, „лютий чоловік“, „кат“, „деспот“, „злодій“.
За однією з версій, прізвище «м'ясник» закріпилося після того, як під час взяття Казані, татарам (жителі Казані — столиця сучасного Татарстану) було пообіцяно, якщо вони здадуть місто без бою, то всім подарують життя. Проте коли татари здали зброю і відчинили ворота, то війська Івана Грозного вирізали майже все місто.
