Чому-це-шедевр: «Маклена Ґраса» Миколи Куліша і Леся Курбаса До «Маклени Ґраси» Курбас і Куліш уже поставили разом два шедеври — «Народного Малахія» та «Мину Мазайла». Однак ця вистава постала осібно в доробку митців.
Насичена символізмом, вона порушувала найболючіші проблеми для Леся Курбаса —
долі митця в суспільстві. Надворі був 1933 рік, за богемою вже слідкували спецслужби, а українські села помирали з голоду. Щоб прем’єра відбулася, Кулішеві довелося переробити сюжет:
оминувши «українські» теми, він помістив дію в Польщу доби економічної кризи. Замаскував усе під сцени визвольної боротьби поляків із режимом Пілсудського.
24 вересня того ж року відбулася прем’єра за участю художника сцени Вадима Меллера та найкращих артистів театру «Березіль». Вистава була похмурою, не залишилось навіть символічного сонця, у сторону якого тікає Маклена в оригінальному тексті.
Символічно, бо твір став останньою постановкою Курбаса у «Березолі» та останньою п’єсою Куліша. 1937 року обох митців розстріляли.
