Пан Моніч зазначив: «Очікуємо посібник, сподівається що дозвол | Вектор прав людини | Human Rights Vector

Пан Моніч зазначив: «Очікуємо посібник, сподівається що дозволять побачити сильні слабкі сторони комунікації і покращити роботу.». Дійсно, тепер в одному посібнику зібрані вимоги українського законодавства, кращі міжнародні та українські практики.
Висвітлення справ, пов’язаних із збройним конфліктом в Україні мають свої особливості, це складний та багатогранний процес, що підкреслив у виступі Богдан Сильвестрович: «Публічність у судах, які розглядають справи, пов’язані із збройним конфліктом, обмежується. І там кожне судове рішення суду проти злочинців ставить під фізичну загрозу життя і здоров’я, насправді, не лише представників суду, а й тих, хто провадили досудове слідство, розслідування, направляли справу до суду.
Якщо пригадати, то одним з перших таких рішень Ради суддів України, які були спрямовані на посилення комунікації судової гілки влади, це ми зобов’язували суди публікувати фото суддів на сайтах судів з усією інформацією, яка стосується їх роботи, наприклад, телефони, номер кабінету, електронна пошта. В подальшому ми відмінили цю рекомендацію для судів в прифронтових територіях.
Ще одна з особливостей висвітлення справ в умовах збройного конфлікту, це те, що в українському суспільстві більш відомі справи щодо українських військовослужбовців, але не щодо збройних груп. А висвітлювати їх дуже важливо для розуміння того, що судочинство відбувається: «Ми більше знаємо та обізнані, хоча, мабуть і не так широко, про ті судові процеси, які відбулись над нашими військовослужбовцями, які притягнуті до відповідальності, отримали міри покарання на мирних територіях. Тут, безумовно, теж є питання наскільки потрібно висвітлювати цю інформацію. З одного боку це право на правду, з іншого – це може підривати до певної міри авторитет Збройних сил України. Але якщо ми будемо говорити про ті судові процеси, які стосуються бойовиків, представників терористичних угруповань, військовослужбовців незаконних збройних формувань, то тут, мабуть, взагалі, інформації практично немає. І дійсно у суспільства складається така думка, що ці люди взагалі не отримують жодного покарання. Тому, безумовно, нам потрібно подумати яким чином нам висвітлювати ці процеси. Вони мають бути систематизовані. Реєстр судових рішень повинен працювати так, щоб журналіст чи громадськість змогла би знайти вироки у цих справах. Можливо, навіть треба запровадити окремий фільтр вироків, що стосуються військових злочинів або злочинів проти людства.
Проблем є багато і до реальної публічності у цих справах багато чого ще потрібно зробити.»
Важливим є те, що Голова ради суддів України рішуче заявляє про важливість комунікації із суспільством справ пов’язаних із збройним конфліктом та готовність працювати в цьому напрямку: «Я не знаю чи постануть люди, які здійснювали і здійснюють сьогодні злочини проти держави, здійснюють вбивства мирних громадян, інші військові злочини, перед таким публічним судом на кшталт Нюрнберзького процесу. Але сьогодні вже відбувається безліч судових процесів у наших українських судах, і ці люди постають перед ними. І, безумовно, українці мають знати про тих, хто здійснюють ці злочини, мають про це говорити свідки, документи, і, безумовно, судові рішення. Це однозначно.
Тому ми все ж таки очікуємо, що за результатами, вказаного проєкту («Збройний конфлікт в Україні: комунікація заради справедливості» - прим. автора) і Рада суддів України зможе отримати певну допомогу, певні пропозиції і я вам гарантую, що ми імплементуємо усі напрацювання цього проєкту в нашій роботі і будемо їх впроваджувати у діяльність судової гілки влади.».
Текст статті можна знайти за посиланням: http://hrvector.org/podiyi/21-11-08-m-k