2022-10-14 22:23:09
тут ще ніколи не було таких постів, що не анонс, не опитування, а просто думка, але і такому найдеться місце :)
сьогодні, звичайно, бачив багато подяк у соцмережах усім причетним до свята. у мене так сталося, що нема прямих знайомих, що стоять на захисті країни. тим не менш, глибока внутрішня вдячність все одно є
від військових чи оглядачів ми часто чуємо про те, що встояти в лютому-березні було надважливо. очевидна річ, ніби-то, але після неї приходить гостре усвідомлення, що країни могло б вже не бути
--
уявляєте, що країни б вже не існувало? --
Україна, як поняття і середовище, настільки сповнена для мене сенсів і спогадів, що без цієї ідентичності вже був би лише якимось уламком себе. але найжахливішого не сталося саме завдяки Захисникам та Захисницям
коли я змотався додому, то відчув, що вони ще й забезпечили всім життя, яке майже не відрізняється від колишнього. сліди окупації у нас ще були, але вони вже стираються, і рано чи пізно залишатимуться лише реліквіями
відсоток тих, хто втратив когось на цій війні, тих, чиї родичі віддали своє життя за нас, тільки зростатиме. в майбутньому ми можемо не знати цього про випадкових перехожих чи навіть друзів, але це залишиться з нашим суспільством на цілі покоління. тож пам'ятайте полеглих і надалі, а не тільки на цей день. вони зробили усе, аби ми все ще мали, що назвати "домівкою", аби руській мір став реліквією і на інших наших землях.
в решті-решт, це просто пост подяки. зокрема тим підписникам, чиї родичі ризикують життями заради нас щодня. якщо вам також нема, кому подякувати напряму, то зробіть це в коментарях. вони відчують.
слава Україні, любі
569 views19:23