Одна з моїх улюблених тем для обговорення в історії укрліту – | час ідеї настав

Одна з моїх улюблених тем для обговорення в історії укрліту – те, як із письменників АКА простих людей роблять незрозумілих бронзових статуй. Про це можна говорити нескінченно – що Франко був не виключно соціялістом і вічним революціонером, Леся Українка не тільки страждала від хвороб і писала життєствердні віршики, а Шевченко – не лиш про селян, які бідують і засуджують царський режим, то ще й художник, та ще й великий пияка, який, той ще гад, був добряче талановитим.

Така статуйність викликає відторгнення і відмову сприймати якісь описані ними проблеми на сучасний лад. Але нащо заперечувати щось, навіть якщо з нього вже примудрились подекуди зробити недолугий совковий культ?

Так, це було підведення, шоб показати вам класні ілюстрації до "Кавказу" від моєї подруги. Скажіть "ні" бронзовим статуям.