Іноземні мови в аудіокнижках. Я вже розповідала, що більшіст | час ідеї настав

Іноземні мови в аудіокнижках.

Я вже розповідала, що більшість літератури поглинаю, слухаючи саме аудіоверсії. І от нещодавно слухала "Вальдшнепів" Хвильового. Дикторка була ні к чорту, вимова жахлива, але що ж робити, слухаю. І от ляпнула остання крапля: у романі були вставки французькою мовою (як виявилось пізніше), які панянка начитувала так, що на перший погляд взагалі не було зрозуміло, що то за мова. Середньостатистичний слухач все одно не зрозуміє без перекладу, про що йдеться, але можна було хоча б кілька слів послухати в гуглі, щоб дізнатись, що треба робити гаркаву р і розставляти наголоси на останній склад, аби мова була впізнаваною. У аудіоваріанті "Ста тисяч" значення фраз французькою теж не мають особливого значення, але диктор заморочився з тим, аби було хоча б зрозуміло, що то французька.

З подібною дилемою я стикнулася, коли почала начитувати якусь книжку, а там на самісінькому початку кілька сторінок історичних вставок російською. І вони були важливими для сюжету. І вони були без перекладу. А вимова в мене ні к чорту, не знала, що з ними робити, просто пропустила, а книжка так і лежить незакінченою. Хоч бери і сама перекладай, аби було, але не хочеться порушувати авторського задуму.

#вголос