Симулякрована творчість Я надто часто можу щось недочути, кр | час ідеї настав

Симулякрована творчість

Я надто часто можу щось недочути, криво прочитати, недозрозуміти, унаслідок чого в голові з'являється абсолюнтно нова думка, яка фактично є симулякром, адже натхненна чимось, чого не існувало. Особливо гарно це працює із поезією, навіть з'явилася ідея для вправи: вдивлятися в набір рандомних буков, поки не з'явиться ідея для вірша.

Десь натикалася на статтю про те, що симулякри — то фактично основа більшості творів на тему альтернативної історії. Мовляв у суспільстві побутує ідея, наприклад, ваші родичі знову весь вечір сперечалися про те, що було би, якби Німеччина виграла Другу світову. Фактично цієї події ніколи не існувало, але у творах альтерантивної історії, вона сприймається і подається, як цілком реальна, чого, наприклад, не можна сказати про фентезі-фантастичні штуки.

А взагалі, ласкаво просимо у метареальність, де кожен ваш мем про політику наступного дня може раптово втілитись у життя.
#вголос