Вибачте, що напишу не про війну, а про політику, а точніше - п | Ігор Артюшенко

Вибачте, що напишу не про війну, а про політику, а точніше - про державний апарат. Бо вчора мені на пошту надійшов лист і тому згадалось, що я поки що депутат обласної ради.

Але написати мушу, бо наведене нижче яскраво демонструє відповідь на одвічне питання "чому так живемо?". І роботу чиновницького апарату (якої, як на мене, просто нема).
І про взаємоповагу (якої нема також)

1) Отже, ще 16 грудня 2021 Запорізька обласна рада більшістю голосів ухвалила рішення про направлення звернення до керівництва держави щодо необхідності підвищення пенсій та виплату додаткової пенсії у 2021 році (яка з 2018 року не виплачувалась).
Запам'ятайте це число - 16 грудня.
2) як видно з відповіді з офісу президента, тільки 17 січня це рішення було відправлене адресату. Тобто через цілий місяць! Що чиновники облради робили місяць - невідомо. Мабуть не було марок чи конвертів, чи фарби в принтері...
3) офіс президента нарешті відповів на звернення. Так, тільки 13.07. 22. Тобто тільки через півроку! І відповів банальною відпискою в сенсі "ми тут ні до чого". Так, півроку на це знадобилося.

4) і це в ситуації, коли Запорізька облрада не зверталася до чиновників з офісу взагалі. Вона зверталася до президента Зеленського, до Кабміну та до ВР, що і зазначено в зверненні.
Висновок дуже простий. І, на жаль, неприємний для всіх.

Якщо в державі чиновникам облради треба місяць, щоб відправити листа, а чиновникам офісу треба півроку, щоб написати відписку на звернення депутатів облради, то що буде, якщо до органів влади звернеться громадянин?

Мабуть, відповідь на звернення громадянина отримають вже його діти, а саме питання по суті вже вирішиться, коли подорослішають його онуки.
І громадянин зневажатиме державу з її законами, податками та їх виконанням, бо вона так зневажливо ставиться до нього.

P.S. мова йде саме про державу як про держапарат, а не про країну. Бо це зовсім різні речі.