Вчорашні події навколо Нафтогазу – яскравий маркер кризи не ті | Ігор Уманський

Вчорашні події навколо Нафтогазу – яскравий маркер кризи не тільки в корпоративному управлінні, але і в управлінні державою загалом.

Безсумнівним є те, що реформа корпоративного управління у держсекторі дає не зовсім ті результати, про які нам розповідали, коли її запроваджували. І закон, що регулює корпоративне управління, необхідно змінювати. Проте зараз він такий, який є, а головним принципом державного управління має бути саме законність. Пам'ятаєте? Не знаєш, як вчинити – чини за законом.

Я зараз не торкаюся питання роботи Коболєва і Наглядової ради взагалі. Об`єктивно та в законний спосіб оцінити її можна тільки заслухавши звіт і прийнявши відповідне рішення. Отже, основне питання зараз не у цьому. А в тому, що, незалежно від того, яким вважати рішення Кабміну по суті, і скільки в цьому рішенні політичної доцільності, юридично воно є некоректним.

Діючи проти закону, влада втрачає легітимність, разом із цим втрачаючи довіру міжнародних партнерів. Отже, вчорашня історія стала черговорю ілюстрацією того, що політична доцільність і вибіркове правосуддя – стали візитівкою нинішньою влади, а також основним способом прикриття її неспроможності до впровадження системних змін.