Тіньові можливості України Інститут економіко-правових дослід | Ігор Уманський

Тіньові можливості України

Інститут економіко-правових досліджень ім. Валентина Мамутова повідомив, що держбюджет у 2020 році недоотримав близько 280 млрд грн через контрабандні потоки на митниці. Це майже вчетверо більше, ніж нещодавнє отримання Україною СПЗ від МВФ.

За підрахунками інституту, у 2020 році розмір тіньової економіки склав 30,8% валового внутрішнього продукту, а в грошовому вимірі – 1,86 трлн грн. Існують інші оцінки, зокрема Міністерства економіки та Національного Банку, які визначають навіть більші розміри "тіні" - до 50-60% ВВП.

Це означає, що лише половина економіки працює на утримання соціальної сфери, доріг, медицини та освіти. Але і ця, нібито "біла" частина економіки уражена корупцією. Зокрема, я чимало казав про зловживання у податковій та митній сферах.

Тобто ми впевнено не потрапляємо в перелік країн з ринковою економікою, копирсаючись в болоті держав з економікою перехідною. Х'юстон, в нас проблеми!

Які висновки ми маємо зробити з цих цифр?

Перше. У країні, навіть в такому жалюгідному економічному стані, є резерв фінансових можливостей розміром у третину (або навіть половину) національної економіки. Питання полягає в тому, як до цього резерву підступитися. Можна спробувати побудувати систему імені Гетьманцева по витрушуванню цих грошей з кишень українців. А можна низкою законодавчих змін простимулювати громадян і бізнес виходити з тіні. Українці повинні відчути, що це безпечно і вигідно. У боротьбі з "тінню" виключно силові методи не працюють.

Друге. Правоохоронна та судова системи мають працювати. Зараз вони є складовою "тіньової" економіки та корупції. Не так легко змінити звички тих правоохоронців та суддів, які вже відчули смак легких грошей. Але це треба зробити, паралельно із створенням стимулів для детінізації економіки.

Третє. Державні фінанси потребують вмілого керування. За умови вмілого керівництва та ефективної боротьби з контрабандою, Україна може нарешті злізти з нескінченної кредитної голки. Навіть більше, ми можемо реінвестувати цей прибуток у свій же розвиток. Але поки при владі дилетанти, про це можна забути.

Україна потребує фахових та доброчесних керівників. Саме вони дадуть мільйонам людей впевненість у тому, що податки будуть йти не в люксові авто та заміські резиденції корумпованих чиновників, а в інфраструктуру, медицину та освіту.

А без цього українську економіку все щільніше буде накривати "тінню".