Історія з Овсянніковою та її скасованою під тиском громадськос | Андрій Іллєнко || офіційний канал ✙

Історія з Овсянніковою та її скасованою під тиском громадськості прес-конференцією у Києві — це історія про меншовартість.

На жаль, в українському медіа-просторі досі вистачає людей, які ментально залежать від Москви і в ситуації тотальної війни з цією таки Москвою з останніх сил намагаються зберегти останні містки з нею.

«Хороші русскі» — це не про зміну режиму в московії — бо їх присутність в українському інфополі на це ніяк не впливає.

Це про те, щоб саботувати дерусифікацію в Україні. Бо якщо є «хороші русскі» — значить в усьому винен лише путін, а пам’ятник Єкатерінє хай стоїть і Лавра хай далі буде окупованою. Бо як можна проводити дерусифікацію, коли проблема виявляється не в тотальному шовінізмі та українофобії русскіх, бо ось же ж скільки їх «хороших»?

Овсяннікова 8 років займалася воєнною пропагандою проти України, а після свого перформансу з плакатом усю свою активність спрямувала на пояснення європейцям, що санкції проти русскіх — це дуже погано.

І після цього їй готові були стелити червону доріжку в Києві.

Гидко.