До дня народження Івана Мазепи. Освічений володар. Один з топ | Андрій Іллєнко || офіційний канал ✙
До дня народження Івана Мазепи.
Освічений володар. Один з топ-політиків свого часу. Меценат козацького бароко. Романтичний герой європейської культури. Макіавелліст і лицар. Проклятий імперією бунтар. Фактичний творець модерного українського політичного проекту.
Держава - це культура. І Мазепа був найбільшим меценатом та просвітителем своєї доби. Сучасний вигляд Софійського собору, Києво-Печерська Лавра, десятки церков по всій Гетьманщині, Києво-Могилянська академія - до цього всього доклалася його рука.
Держава - це політичні інститути. І Мазепа їх створював, розвинувши ранньомодерну українського політичну систему до тієї міри, коли її повна нівеляція вже стала неможливою. Інерція, яку дала мазепинська Гетьманщина - зберегла українську політичну традицію та перенесла її у сучасність.
Держава - це еліта. І Мазепа виростив цю еліту, ствердивши козацьку старшину в якості нового державотворчого прошарку.
Політичну освіту та перший досвід складних європейських політичних інтриг здобув при дворі польського короля. Був правою рукою "Сонця Руїни" - правобережного гетьмана Петра Дорошенка, якому на короткий час вдалося перемогти в українській "Грі престолів" і стати гетьманом обох берегів Дніпра. Через Сірка і Запоріжжя потрапив на Лівий берег і перехопив гетьманську владу у Самойловича - це історія, варта окремої розповіді. Вже будучи гетьманом, вирішив долю царського престолу в Москві. Зіграв вирішальну роль у десятках європейських геополітичних ігор, на рівних з королями, султанами та імператорами. Під кінець свого гетьманства зміг об'єднати під своєю владою обидва береги Дніпра.
Мазепа правив залізною рукою. Усі заколоти розбивалися швидко і безжально. Не забуваємо, що Іван Степанович не пробачив зради навіть своєму куму і (як би зараз сказали) "найближчому бізнес-партнеру" Кочубею - той поплатився своєю головою.
Але якби не міцна рука освіченого володаря - чи мала б Гетьманщина двадцять два роки спокою, розвитку та зупинки нескінченних внутрішніх війн і кланових розборок? Двадцять два мазепинські роки - це благословенна, золота доба нашої культури, освіти та політичного досвіду. Ми ще досі значною мірою живемо на спадок, отриманий від тих двадцяти двох мазепинських років.
Союз із Карлом ХІІ був не просто спробою врятувати Гетьманщину від ліквідації Петром І. Мазепа намагався створити (і створив фактично!) Балто-Чорноморську коаліцію проти Москви. Коаліцію Гетьманщини, Швеції, Речі Посполитої та Османської імперії.
Полтавська катастрофа була не лише трагедією України. Це була катастрофа усієї Східної Європи, усього Балто-Чорноморського простору.
Але навіть жах Полтавської поразки, московська анафема і тотальний імперський наступ на нашу ідентичність не зміг перебити місію Мазепи і його спадок. Він заклав у нас, у нашу свідомість і підсвідомість, у нашу культуру настільки багато, що ми пережили імперську ніч і відродились.
І все найкраще в нас, все те, що проявилось в нашій нації за останні роки - все шляхетне, самодостатнє, лицарське, справді європейське і не провінційне - це все мазепинське.
З днем народження, ясновельможний пане Гетьмане!
P.S. А за малюнюк (як і за весь цикл Мазепіани) подякуємо геніальному Сергію Якутовичу, з яким я мав честь бути знайомим особисто.
Текст 2016 року.
