Пані Анна — лікарка-анестезіолог. З першого дня повномасштабного вторгнення вона допомагала пораненим евакуюватися через Романівський міст, який з'єднує Ірпінь та Київ. Але лікарка була готова до всього.
Ще у 2014 році Анна Конош волонтерила на Майдані та організувала там фонд «Шпиталь Майдану». Згодом — допомагала добровольчим батальйонам, волонтерила на Сході.
Про перші дні повномасштабного вторгнення Анна згадує:
«...хотілось плакати від усіх цих історій людей. Але це був єдиний і останній раз. До всього звикаєш з часом… Пам’ятаю історію: чоловік із жінкою тікали вночі. У чоловіка багато супутніх хвороб було, його не довезли. Хлопці намагались йому серцево-легеневу реанімацію зробити, 20 хвилин качали, але не врятували. Це під мостом було».Слухати історії людей, бігти під обстрілами до пораненого, аби надати першу допомогу і перенести у швидку, ховатися, коли криє, але продовжувати допомагати.
Наші лікарі робили й продовжують робити неможливе! Пишаємося!
Джерело: Суспільне.
#герої
