Чому сучасна їжа небезпечніша за алкоголь та куріння: уривок | in book we trust
Чому сучасна їжа небезпечніша за алкоголь та куріння: уривок з книги «Що ми їмо?»
У видавництві «Наш формат» українською мовою вийшла книжка «Що ми їмо? Як харчова революція змінює наші життя і світ навколо». Її написала британська журналістка та фудрайтрека Бі Вілсон.
Авторка наводить статистику, роздуми, спостереження, харчові тренди, після яких вам захочеться щонайменше переглянути власний раціон і вдумливо відбирати те, що потрапляє в продуктовий кошик. Публікуємо уривок з книжки про те, чому їжа нас вбиває:
Чому рівень життя підвищується, а раціон не поліпшується
Рівень життя у світі підвищується, а ось раціон не поліпшується. Отака в нас гірко-солодка харчова дилема. Шкідлива їжа на ходу — та ціна, яку доводиться платити за життя у вільному сучасному суспільстві. Мільйони людей насолоджуються життям з таким рівнем свободи та комфорту, якого не могли дозволити собі наші бабусі й дідусі. Свободи, що постала на стрімкому звільненні від масового голоду. Світ розвивається, і для цього є сотні причин: підвищення грамотності, поширення смартфонів і побутових пристроїв на зразок посудомийних машин, зростання кількості країн, де гомосексуальні пари можуть вступати в шлюб. І один-єдиний факт підриває весь цей вільний та комфортний спосіб життя: наша їжа нас убиває. Але зовсім не через нестачу. Тепер проблема в абсурдному надлишку.
Сучасна їжа небезпечніша за алкоголь та куріння
Те, чим ми тепер харчуємося, стає причиною хвороб і смертей частіше, ніж тютюн чи алкоголь. У 2015 році від куріння померло приблизно 7 мільйонів людей, від алкоголю — 3,3 мільйона. І аж 12 мільйонів припадає на «харчові ризики» — раціон з низьким вмістом овочів, горіхів і морепродуктів або ж із надміром м’ясних фабрикатів і солодких напоїв. Усе це дуже сумно і парадоксально, бо хороша їжа — хороша в будь-якому сенсі, від смаку до поживності, — колись була індикатором якості життя. Хороше життя без хорошої їжі вважали просто неможливим.
Якщо раніше люди жили в страху перед чумою або туберкульозом, то тепер основною причиною смертності в усьому світі є харчування. Більшість наших проблем з їжею зводиться до того, що ми досі не звикли до нових реалій надлишку продуктів — ні біологічно, ні психологічно. Давні погляди на харчування вже застаріли, а як адаптувати апетити й побут до нових ритмів життя, ми не знаємо.
Принцип «усе в міру» не працює
Що нам їсти і скільки, диктує навколишній світ. І це проблема. Бо він посилає нам хибні сигнали й запевняє, ніби всі продукти на полицях супермаркетів нормальні. Принцип «усе в міру» не працює у світі, де це «усе» таке солодке і надмірне. Нині важко зрозуміти, як правильно харчуватися. Хтось переїдає, а хтось сидить на дієті. Хтось вірить у дорогий «суперфуд», що обіцяє таку користь для організму, якої не дадуть звичайні харчі, а хтось узагалі зневірився в традиційній їжі й віддає перевагу новомодним рідким замінникам. Ось як далеко все це зайшло.
in book we trust
