Як спорт допомагає лікувати депресію: уривок з книги «Наука щ | in book we trust
Як спорт допомагає лікувати депресію: уривок з книги «Наука щастя: коли лайки — це ще не все»
У видавництві «Книголав» вийшла книга психолога та викладача Тіма Боно «Наука щастя: коли лайки — це ще не все». Він пише, як стати щасливішим, розвинути силу волі, натренувати увагу, чим важливі невдачі, як підтримувати корисні соціальні зв'язки, як вправно керувати своїм часом тощо.
Публікуємо уривок з книги про те, як спорт лікує депресію:
Ніхто ніколи не вирішував відмовитися від спорту тому, що вважав його поганим. Зазвичай люди зупиняються через те, що не мають бажання. Минулої весни один студент пояснив: «У мене шалений графік. Майже нереально знайти можливість бодай піти до спортзалу, що й казати про те, що коли я все-таки маю час, то мені бракує мотивації».
Такі настрої поширені серед молодих людей. На інтелектуальному рівні вони розуміють переваги спорту, але їм просто бракує мотивації, щоб розпочати. Коли ми засмучені й демотивовані, нам аж ніяк не хочеться шнурувати кросівки й протягом години працювати на орбітреку чи силових тренажерах. Натомість ми хочемо чогось такого, від чого почуватимемося краще.
Але коли ми пригнічені, фізична активність може бути одним зі способів покращити наш настрій, а також посилити мотивацію. У дослідженні, що мало на меті виявити найефективніші засоби подолання важких депресивних розладів, команда науковців з Університету Дюка випадковим чином сформувала з вибірки дорослих людей з клінічною депресією три групи. Учасники першої ходили на прийом до психіатра, який прописував «Золофт» (фармацевтичний антидепресант), другої — виконували інтенсивні фізичні вправи тричі на тиждень (не вживаючи жодних рецептурних препаратів). І нарешті в третій групі люди використовували обидва методи: вживали «Золофт» і дотримувалися системи тренувань.
Раніше було доведено, що такі препарати, як «Зофолт», істотно полегшують симптоми депресії. Результати попередніх досліджень дали змогу припустити, що спорт здатен пом'якшити розлади настрою, проте здебільшого фізичні вправи поєднували з іншими терапевтичними засобами, зокрема психіатричними препаратами. Доти ніхто не намагався окремо проаналізувати результати занять спортом.
Однак цього разу наукова спільнота дізналася, чи здатна система тренувань сама собою стати дієвим лікуванням. Цей експеримент також став основою спостережень за тим, чи може поєднання спорту й медикаментів дати ще кращий результат. Щоб контролювати відповідність навантажень початковому стану кожного з учасників, усі працювали під контролем кваліфікованих фахівців. Ті, хто вживав «Золофт», консультувалися з психіатром, а заняття спортом відбувалися під наглядом лікаря-фізіотерапевта. Через чотири місяці дослідники обстежили учасників, щоб виявити, у скількох із них зберігалися симптоми клінічної депресії і чи відрізняються рівні одужання в трьох експериментальних групах.
Проаналізувавши, скільки учасників досі були в депресії, дослідники не виявили істотної різниці між групами. У кожній із груп приблизно дві третини пацієнтів уже не відповідали діагностичним критеріям депресії. Ті, хто регулярно тренувався впродовж попередніх чотирьох місяців, мали такі самі шанси одужати, як ті, хто вживав «Золофт», і ті, хто робив і те, і інше. Це підтверджує здатність спорту регулювати розлади настрою.
Ці результати відповідають тому, що ми вже знаємо про спорт: завдяки йому в мозку вивільняються нейрохімічні сполуки, важливі для психологічної рівноваги.
