Як Котляревський започаткував нову українську літературу та г | in book we trust
Як Котляревський започаткував нову українську літературу та готувався до битви з Наполеоном: уривок з книги «Брама Європи»
Професор історії Гарвардського університету Сергій Плохій написав книгу «Брама Європи», яка охоплює широкий період історії України — від її зародка до найновіших часів. Вийшла вона у видавництві КСД.
Публікуємо уривок про Івана Котляревського — його бажання битися з Наполеоном і створення «Енеїди»:
Серед українців, готових битися з Наполеоном зі зброєю в руках, був і засновник нової української літератури Іван Котляревський. Уродженець Полтавщини в колишній Гетьманщині, він сформував козацький загін, щоб долучитися до боротьби. Син дрібного урядовця, Котляревський навчався в духовній семінарії, працював домашнім учителем, навчаючи дітей знаті, служив у російській імперській армії, взявши участь у Російсько-Турецькій війні 1806-1812 років.
1798 року, перебуваючи на військовій службі, він опублікував першу частину бурлескно-травестійної поеми «Енеїда», створеної на основі «Енеїди» Вергілія, де основними героями були не греки, а запорозькі козаки. Як і слід було очікувати від справжніх запорожців, вони розмовляли народною українською. Але вибір мови для поеми здається логічним тільки в ретроспективі. В Україні кінця XVIII століття Котляревський був піонером — першим, хто написав поетичний твір народною мовою.
Чому він так учинив? Немає жодних вказівок на те, що Котляревський намагався зробити будь-яку політичну заяву. Насправді вибір жанру бурлеску показує, що він скоріше «бавився» з мовою та сюжетом, ніж намагався створити якусь серйозну роботу. Але Котляревський явно мав літературний талант і бездоганно відчував дух часу.
Наприкінці XVIII століття інтелектуали всієї Європи формували уявлення про націю не лише як про державний устрій із суверінітетом, інвестованим у народ, а й як про культурну єдність — сплячу красуню, пробуджену національним відродженням. У Німеччині Йоганн-Готфрід Гердер базував нове розуміння нації на мові та культурі. В інших країнах Західної та Центральної Європи ентузіасти, яких пізніше назвуть фольклористами, збирали народні казки та пісні або вигадували їх, якщо не було «хороших» зразків. У Великій Британії Джеймс Макферсон, «першовідкривач» стародавнього барда Оссіана, успішно вписав ірландський фольклор до шотландського національного міфу.
Котляревський написав першу частину «Енеїди», коли «шкаралупа» церковнослов'янської мови, яка домінувала в російській імперській літературі попередньої доби, розподалася й руйнувалася, даючи змогу літературам, що тією чи іншою мірою спиралися на народну мову, торувати шлях до публіки.
Росія знайшла свого першого, насправді великого поета в Олександрові Пушкіні; Україна отримала власного в особі Котляревського. Якими б не були його справжні мотиви використання української мови, Котляревський ніколи не пошкодував про свій вибір. Він написав ще 5 частин «Енеїди». Також він був автором п'єс, написаних українською, серед них «Наталка Полтавка» — любовна історія, дія якої відбувається в українському селі.
Мова батьківщини Котляревського — Полтавщини — стане основою літературної української мови для носіїв численних українських діалектів від Дніпра до Дону на сході та до Карпат на заході. Разом із Котляревським народилася нова література.
