Аб’юз чоловіків і країн, тягар спогадів та імміграція: що тре | in book we trust
Аб’юз чоловіків і країн, тягар спогадів та імміграція: що треба знати про дебютний роман молодої письменниці Ґабріели Ґарсіа «Про жінок і сіль»
Цей твір став свого часу найбільш очікуваною книжкою за версією New York Times, українською книга вийшла у видавництві «Лабораторія». Розказуємо кому та чому буде цікаво почитати роман.
Про авторку
Ґабріела Ґарсіа — молода письменниця та поетка, дочка іммігрантів з Куби та Мексики, яка виросла в Маямі. Багато років бореться за права жінок та мігрантів.
Про що роман
На початку твору «Про жінок і сіль» героїня Кармен пише своїй доньці Джанет: «Я боялася оглядатися, бо побачила б, що чигає попереду». Жінка виростила Джанет у Маямі, не будучи до кінця чесною з нею щодо того, чому вона покинула Кубу.
Роман про те як жінки вчаться приймати жорстокість і як від неї рятуються. У Ґарсії вони борються не тільки з жорстокими партнерами, але й жорстокими країнами, і обидвоє залишають їм спадщину, від якої неможливо відмовитись. Роман має пов’язану колекцію історій і структуру, яка підкреслює події, які сформували цих персонажів. Від сигаретних фабрик XIX століття до сучасних в’язниць, від Куби до Мексики. Життя повне виборів, які неможливо зробити. Але ким були б ці жінки якби не аб’юз чоловіків чи країни.
Паломництво до історичної батьківщини
Для дітей кубинських іммігрантів в Америці, таких як одна з головних героїнь роману, існує міф про те, що паломництво на острів стане глибоким досвідом, який змінить життя, висвітлить якусь невідому, поховану частинку їх самих.
Адже як говорить сама авторка «Ви відчуваєте цей глибокий зв’язок із місцем, яке є чи не є вашим». Але чи дійсно візит має сенс, а що якщо він навпаки — лише залишає багато запитань.
Над цим і роздумує авторка крізь героїнь книги — наполегливих жінок, які вирішили розповідати свої історії, всупереч усім тим, хто бажає відняти їхній голос.
Це відверта оповідь про заплутане, однак реальне коріння Америки. Ким були прабабусі, чи відмовлялися від своїх мрій і чому стикалися з долями, які вони ніколи не вибрали б ні для себе, ні для своїх дочок.
in book we trust
