​​Побратими, сьогодні, 12 квітня, річниця смерті видатної особ | Іду Nа Штурм!

​​Побратими, сьогодні, 12 квітня, річниця смерті видатної особистості нашої історії Юрія Шевельова. Якщо потрібно було відповісти, який він - український інтелектуал? То, однозначно, один з найяскравіших прикладів - Юрій Шевельов. Це той науковець, який публічно на міжнародній арені заперечив існування спільної колиски для «трьох братніх народів». Це та людина, яку не терпіла радянська влада, але знищити не змогла.

Можливо Шевельов і не воїн з мечем, але воїн за духом. Шевельов - це ціла епоха ХХ століття. Прожив він довге життя - 94 роки. Малим бачив Українську Революцію 1917-1921 рр., амбітним парубком відвідував вистави у театрі «Березіль» Курбаса, пережив лихоліття радянських репресій і у період німецької окупації перебрався на Захід, бо знав, що із поверненням СРСР, його чекала б смерть. Своє життя в еміграції він присвятив науці і боротьбою з міфами московії. Юрій Шевельов став відомим насамперед завдяки дослідженням історії витоків та розвитку української мови.

Його доля, його біографія, це приклад людини, яка, живучи у добу страшних тоталітарних режимів, не пішла на компроміси. Не обрав привабливу тему для дослідження. Виїхавши в еміграцію, не покинув україністику, ба більше - представляв нас на міжнародній арені і закладав фундамент для майбутньої української самостійної науки. Він писав програми, як очиститися нам від радянської спадщини, але, на жаль, у 1990-их роках на них не було звернено уваги прорадянською владою у Незалежній Україні.

Ідеї Шевельова у розвитку української філології, у формуванні національної пам’яті сьогодні є надзвичайно актуальними. Шевельов був харків‘янином. За Незалежності сепаратисти руйнували системно меморіальну дошку науковця у місті. Маловідомий більшості українців Шевельов такий небезпечний у своїх працях та біографії для наших ворогів.

Життя треба прожити так, аби після смерті тебе продовжували боятися. Науковцю Шевельову вдалося це.

@INshturm - Іду Nа Штурм!