У часи, коли ще не існувало світу, а була лише безмежна порожн | Міжпростір

У часи, коли ще не існувало світу, а була лише безмежна порожнеча, в якій вирувала космічна енергія, Азабет, жінка з могутнім духом, вирушила в подорож, щоб віднайти джерело своєї сили. Вона вірила, що за межами порожнечі, недосяжної для смертних істот, є щось, що розкриє справжній потенціал її розуму.

Коли Азабет мандрувала космосом, вона зустріла бога, який був заінтригований її силою. Бог Нарис кинув виклик Азабет, щоб вона за допомогою свого розуму створила шлях крізь пустоту і перевірила, чи справді вона така могутня, як про себе заявляла. Азабет прийняла виклик і зосередилась, заплющивши очі.

З великою майстерністю і рішучістю Азабет почала формувати космічну енергію навколо себе, створюючи шлях, який пронизував порожнечу. Шлях був створений з чистої думки та енергії, він пульсував власним життям. Бог здивовано спостерігав, як Азабет творила стежку, дивуючись силі її розуму.

Коли Азабет закінчила, Нарис був вражений цими здібностями і наділив її даром, який назавжди змінив хід життя жінки. Це був невеликий камінь, що світився і володів силою, здатною формувати саму реальність. За допомогою каменя Азабет могла створювати все, що забажає, від планет до галактик і цілих всесвітів.

Азабет була дуже рада подарунку і подякувала Богові за його щедрість. Силою каменю вона почала формувати порожнечу навколо себе, створюючи зірки, планети і цивілізації. Своїм розумом вона керувала ходом історії, формуючи все навколо за своїм образом і подобою.

Так сталося, що Азабет, з її могутнім розумом і даром творення, стала відома як мати Всесвіту. Її спадщина житиме віками, визначаючи хід космосу та надихаючи наступні покоління мислителів і творців.