4 вересня 1860 року на річних загальних зборах Академії Мистецтв у Петербурзі під звуки труб і литавр Тараса Шевченка оголошено академіком "за вправність і знання в гравіювальному мистецтві". Він здобув чин титулярного радника.12 листопада 1860 року Шевченко востаннє прилюдно в Петербурзі читав свої вірші. Присутня на вечорі донька професора Академії Мистецтв згадувала, дивуючись: "Шевченка публіка прийняла так, ніби він геній, який зійшов у залю Пасажу просто з небес". Інша згадувала: "Шевченка вітали з таким захватом, який буває тільки в італійській опері".
14 лютогго 1861 року він пише свій останній пророчий вірш
Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать
Та заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу?-
На той світ, друже мій, до Бога,
Почимчикуєм спочивать....
24 лютого (старий стиль) Шевченка відвідав Микола Костомаров. Поет сидів за столом, довкола лежали незакінчені роботи...показав свого нещодавно купленого золотого годинника, який відраховував йому останню ніч...
