Найбільш цінними в наших відрядженнях є ось ці випадкові зустрічі в потязі, на пероні, в кав’ярнях, на вулицях.
Емоціі, які не зіграєш, слова подяки , які додають сили, щирий інтерес, який надихає нашу команду на роботу.
Люди підходять, фотографуються, просять селфі, тиснуть руку, спілкуються, зізнаються, що не очікували зустріти ось так в потязі чи на пероні:)
Це Україна! Украіна- це Європа, тож Президента тут , слава Богу, можна зустріти в потязі частіше, ніж члена Наглядової Ради Укрзалізниці:)
Ну, а реакція військових, коли вони, попри всі умовності, а іноді і відверті сигнали влади щодо опозиції, дякують за відновлену Армію- це безцінно! Ви даруєте нам крила, Воїни, ми завжди разом будемо боротися за Україну.
І коли журналісти задають питання про соціологію, я згадую наші поїздки країною:) Не впевнена, що будь яка інша політична команда і партія мають таку щиру підтримку людей:)
