Реформа корпоративного управління потребує сильних і незалежни | ГЕРАЩЕНКО ІРИНА

Реформа корпоративного управління потребує сильних і незалежних наглядових рад.

Але останні роки чітко виявили одну проблему: реформа має починатися з адекватних наглядових рад, з професійних і незалежних її членів.

Зараз все поставлено з ніг на голову. За основу береться не незалежність, а лояльність до влади. Наглядові ради перенаселені персонажами, які за державні гроші клянуть на ефірах опозицію, бігають по соцмережах, строчать доноси, пересиджують в кущах , зрадивши попередні команди і придивляючись до нових нових обличь, аби вигулькнути з ними черговим «новим обличчям», займаються чим завгодно, тільки не проблемами корпорацій, довірених їм.

Неадекватні зарплати роблять наглядові ради ласими об’єктами для корупційних призначень, коли оплата послуг штатних блогерів Банкової перекладається на державу .

Чи не задорого ми з вами оплачуємо смакові читацькі пріорітети одного 43-річного читача?

В результаті збиткові державні підприємства виплачують своїм співробітникам майже мінімальну зарплату, в цей час члени їх наглядових рад отримують пансіон, нереалістичний навіть в вельми успішних, прибуткових , приватних бізнесах- бо там вміють рахувати гроші.

Якби в Україні був незалежний парламент, який виконував би свою контролюючу функцію, він мав би негайно перевірити, що твориться в наглядових радах стратегічних державних підприємств, населених зараз колишніми «реформаторами”, “оптимістами», а насправді- хлопчиками і дівчатками з Банкової, людьми з грін картами, допущеними до державної таємниці, які не ховаючись називають своєю основною роботою і домом американських студентів і зовсім не Україну.