Путч застав мене в Криму. Піонерський табір «Чайка» в Батилімані знаходився в кількох кілометрах від дачі Генсека ЦК КПРС, де в драматичні серпневі дні 91 фактично ув’язнили Горбачова.
Ми працювали вожатими , табір належав одному із Севастопольських військових заводів. Місто в радянські часи було закрите, щоб заїхати в нього, потрібна була спеціальна довідка.
Наш табір був майже відрізаним від цивілізації. Ми б нічого і не помітили, аби не кілька військових кораблів , які зненацька з’явилися в морі і стояли на вахті. Але й це не викликало особливої тривоги- поряд Севастополь.
«Лебедине озеро», диктори зі сталевими нотками в голосі , тремтячі руки путчистів пройшли повз.
І тільки коли повернулася в Київ- усвідомила, що приїхала вже в іншу країну.
Незалежність ми, студенти журфаку Київського Державного університету, підтримали всім серцем! Ми були щасливі відірватися від імперії . Ми точно знали що Незалежна Україна буде в тисячі раз краще радянської. Ми не помилилися.
На фото- я, серпень 91.