Порядок документообігу між контрагентами, зазвичай, визначається вимогами законодавства, умовами укладеного договору, і навіть звичаями ділового обороту. Документообіг у межах укладених договорів включає, у тому числі, підписання та обмін накладними, актами та інші документами, підтверджують виконання сторонами своїх зобов'язань.
Не повернутий (в паперовому) або не погоджений (в електронному) вигляді акт свідчить про те, що контрагент не виконав роботи/не надав послуги. Тобто на суму оплати виникає кредиторська заборгованість перед Клієнтом. А при цьому у Клієнта цієї кредиторки немає (особливо в бюджетних установ), оскільки цей акт вони вже підписали й провели в себе в обліковій системі. Адже за ненадані послуги казначейство не платить, чи не так?
