Історичні цікавини у мандрах 🇺🇦| 🗺

2022-07-11 21:19:02 фото-пам’ятки історії
#історичнефото

Деміївська парова фабрика шоколаду та цукерок Валентина Єфімова в Києві, 1897 рік Відкрити / Коментувати

2022-07-11 21:09:36 ​​ подивилась в календар, а там - Всесвітній день шоколаду в Україні відзначають 11 липня разом із Францією, яка вигадала це свято 1995 року. Але водночас у багатьох країнах міжнародні шоколадні свята відзначають 7 чи 9 липня, а США – 13 вересня. Тож потішу Вас історією київського шоколаду з ХІХ сторіччя.

У Києві одним із піонерів та флагманів українського шоколадоваріння та цукерко-створення був купець Валентин Єфімов. У шоколадний бізнес він прийшов не з кондитерів, а з цукрозаводчиків. У 1874 році він відкрив на Деміївці, що була на той час київським передмістям, цукрорафінадний завод. Швейцарські винаходи були помічені Єфімовим, і він, створивши акціонерне товариство, побудував у 1897 році неподалік цукрового заводу нове виробництво – Деміївську парову фабрику шоколаду та цукерок Валентина Єфімова. Використання парових машин було головною ознакою, що свідчить про застосування у виробництві передових технологій. Більшість фабрик, що відкриваються тоді в наших краях, особливо кондитерських, неодмінно називалися своїми господарями «паровими».

Експерименти у кондитерській справі почав із кустарного виготовлення цукерок і, тільки переконавшись у його рентабельності, зайнявся створенням великої фабрики. Загальний капітал акціонерного товариства становив 300 000 рублів. Сформовано його було завдяки продажу 600 акцій. З будівництвом цехів, закупівлею та встановленням машин та обладнання Єфімов впорався. А ось грамотно налагодити технологічні та комерційні процеси не зумів. Фабрика почала працювати на збиток, вганяючи товариство в борги.

У 1901 році збори акціонерів усунули Єфімова з посади голови товариства, запросивши керувати фабрикою Альберта Вюргера, представника швейцарської династії підприємців, що осіли в Києві. Раніше Альберт не займався кондитерським виробництвом, проте був відмінним фахівцем у техніці та обладнанні, якими торгував не лише по всій Київщині, а й по всьому Південно-Західному краю.

Шоколадна фабрика Єфімова повністю виконувала весь технологічний процес виробництва шоколаду: від первинного очищення зерен какао до випуску шоколадних плиток та цукерок. Бляшані коробки для упаковки цукерок замовлялися у Москві та Харкові, замовлення на виготовлення картонних коробок, обгорток цукерок та шоколадних плиток, пакувального паперу розміщувалися у місцевих друкарнях та коробкових артелях.

У фабричних цехах працювало понад 200 робітників, підручних та спеціалістів. Майстри заробляли досить непогано – близько 90 рублів. Дівчатам-підручним, які виконували нескладні операції, платили набагато менше – від 10 до 30 рублів, залежно від вироблення та складності роботи. Відкрити / Коментувати

2022-07-10 19:17:31 ​​ сьогодні його день народження і я хочу розповісти Вам деякі історичні цікавини з життя найзагадковішого фізика людства Ніколи Тесли

У 1931 році за підтримкою компаній Pierce-Arrow Co. і General Electric, Тесла зняв бензиновий двигун із нового автомобіля фірми Pierce-Arrow і встановив замість нього стандартний електромотор змінного струму потужністю 80 к.с., не обладнавши його жодним традиційним джерелом живлення. Як повідомляли очевидці, у місцевій радіокрамниці він купив 12 електронних ламп, кілька проводів, жменьку резисторів, і зібрав весь цей дріб’язок у коробочку розмірами 60х30х15 см із парою стрижнів довжиною 7,5 см, що стирчали назовні. Розмістивши цю коробку позаду сидіння водія, він висунув стрижні й промовив: “Тепер у нас є енергія”. Після цього він їздив на машині тиждень, ганяючи її на швидкостях до 150 км/год. На всі питання, звідки ж одержує енергію електродвигун, Тесла відповідав: “З ефіру навколо всіх нас”. Не повіривши його словам, обивателі розпустили чутки, що вчений уклав угоду з дияволом. Теслу це розсердило, він забрав таємничу коробку з автомобіля й повернувся у свою лабораторію в Нью-Йорку. Таємниця джерела енергії й досі залишилася нерозкритою.

У 1899 році в гірському районі Колорадо при фінансовій підтримці друзів Тесла створив наукову лабораторію. Там, перебуваючи на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря, він зайнявся вивченням грозових розрядів і встановленням наявності електричного заряду Землі. Він створив оригінальну конструкцію надпотужного передавача, що нагадував трансформатор і дозволяв одержувати напругу до декількох мільйонів вольт при частоті до 150 тисяч періодів на секунду. До цього передавача була підключена 60-метрова щогла. Включення передавача викликало в атмосфері грозові розряди із блискавками довжиною до 135 футів.
В одному з експериментів Тесла прикріпив якийсь прилад до залізної балки на горищі будинку, в якому перебувала його лабораторія. Через деякий час стіни будинків на відстані кількох миль від лабораторії почали вібрувати, і люди в паніці вибігли на вулицю. Через величезні блискавки, що часто виникали над щоглою, місцеві жителі охрестили вченого “божевільним винахідником”. І коли почалися дивні вібрації будинків, люди відразу ж запідозрили в цьому Теслу. Викликали поліцію й репортерів. Тесла встиг вимкнути і знищити свій прилад, вчасно усвідомивши, що він може стати причиною серйозного нещастя. “Я міг би обрушити Бруклінський міст за годину”, – зізнавався він пізніше. Експерименти довелося припинити. Відкрити / Коментувати

2022-07-07 23:29:13 Чомусь згадались ночі на Купала...
Зірками ніч висока накрапала.
Бездонне небо і безмежний світ,
а нам всього по вісімнадцять літ.

Такі несмілі, ще тремтять вуста.
Отак до ранку — ніч і висота.

А ще згадалось — колесо вогненне
з гори в долину котиться проз мене.
Обкручене соломою, летить
палахтить на вітрі, палахтить!
І, розгубивши іскри увсібіч,
обвуглене, заточується в ніч...

А вже дівчата в плахтах, у намисті,
вінки пускають за водою вниз.
А вже гадають, хто кому до мислі,
а хлопці зносять до багаття хмиз.

Пливуть вінки, і мій пливе, не тоне.
А серце ще таке безоборонне,
таким співаю срібним голоском!..
Чорти знімають зорі рогачами...
Вінок пливе, зникає за ночами...
Чи десь його прибило між корчами,
чи десь лежить, примулений піском?..

А потім —як зламалося весло.
І підхопило душу, й понесло,
і закрутило у такому вирі!..
Було б тоді й спинитися літам.
Душа летить в дитинство, як у вирій,
бо їй на світі тепло тільки там.

Ліна КОСТЕНКО

: "Ніч на Івана Купала" 1880-ті
художник Генріх Семирадський Відкрити / Коментувати

2022-07-07 19:25:37 фото-пам’ятки історії
#історичнефото

Художниця Людмила Морозова на даху Михайлівського Золотоверхого собору (світлина з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.)

Мабуть, свій 27-й день народження у 1934 році Людмила Морозова «святкувала» у приреченому на руйнування Михайлівському Золотоверхому соборі. Київській художниці доручили виконання копій окремих фрагментів давніх мозаїк та фресок, адже під час демонтажу існував ризик їх втратити.

Вона пережила інших рятівників золотоверхої пам’ятки ХІІ ст.: Миколу Макаренка, Іполита Моргілевського, Володимира Фролова… Вже у 1990-ті із США кошти від продажу своїх картин Людмила Морозова передала через Фонд Олеся Гончара на відбудову одного з символів Києва – Михайлівського Золотоверхого собору.

115 років тому у Києві народилася Людмила Морозова.

Врятовані у 1930-ті роки мозаїки та фрески ХІІ ст. з Михайлівського Золотоверхого собору нині можна побачити на другому поверсі Софійського собору на постійно діючій виставці. Відкрити / Коментувати

2022-07-07 19:07:35 я часто думаю, як ми будемо повертати нашу культурну спадщину з державних архівів та третьяковок Залісся? чи вдасться нам повернути кістки Ярослава Мудрого, бо у саркофагу виявилась тільки його дружина або ось мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору, як гадаєте?

У 1934 році з вівтарної арки приреченого на загибель Михайлівського Золотоверхого храму командою реставраторів під керівництвом Володимира Фролова було знято мозаїчні зображення Димитрія Солунського та архідиякона Стефана. Демонтаж здійснили за 4 дні, впродовж 1–4 липня. Постаті були зняті однією ділянкою, без поділу.

Сьогодні ці мозаїчні твори ХІІ ст. експонуються у Софійському соборі (другий поверх, південна виставкова зала) та у державній третьяковській галереї (рф). Відкрити / Коментувати

2022-07-06 20:12:38 чарівний спів на Івана Купала - Золотий голос України Раїса Опанасівна Кириченко «Ой на Івана, та й на Купала»

Підписатись «Історичні цікавини» Відкрити / Коментувати

2022-07-06 20:05:51 ​​ Купальська ніч — це чарівна ніч. У цю, ніч ходить щастя людське по землі, але у цю ніч мають волю всі таємні сили лісу, поля, води, гір, скель та провалля. У цю ніч блукають ці темні й лихі сили, метушаться і в лісі, і на воді, і в полі — це відьми, мольфари, вовкулаки, упирі, мерці, домовики, лісовик, водяний, польовий, мавки, русалки, потерчата... Ходить у цю ніч і Купало, ходить і Ярило, ходить і Марена, ходять добрі духи — Лада — опікуни господарства, опікуни очага, Роду, родини.

У лісі в цю ніч всюди світять ліхтарики потерчат (йванівські хробачки, що мають властивість світити у темну ніч.) ... Лише в цю ніч рослини й тварини “граються”, радіють, веселяться, а рослини розмовляють між собою, розмовляють з добрими й лихими духами, та переходять з місця на місце. Роса й вода в цю ніч прибирають чарівних властивостей: вода дзюрчить, наче дзвонить, і в криниці, і в ставку й на річці. Зілля-квіти лісові, польові та городні набирають чарівної сили лікувальних та цілющих властивостей, що надають їм у цю ніч добрі духи та сам Купало.

У лісі шум-гам, крики, галас... “Пу-гу! Поховав!” — несеться з усіх сторін лісу... Відьми у цю ніч злітаються на Лису гору, потім летять на місяць і ховають його. У цю ніч “горять скарби”, закопані давно-давно... А злі сили шугають всюди: вони сидять і на деревах, і на землі й у воді. Ці духи спиняють бій з добрими духами, — змаг проходить аж до 3-х півнів... Таємнича Купальська ніч: і щасливо-надійна й страшна. У цю ніч людина може знайти ту квітку щастя, яку вона шукає віки-віків. Так уявляв народ Купальську Ніч...”

Ці історичні цікавини про чудове свято літнього сонцестояння КУПАЛА я знайшла для Вас у книзі «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Том 4: Літній цикль»
Килимник Степан Іванович (1889—1963). Відкрити / Коментувати

2022-07-05 22:01:10 фото-пам’ятки історії
#історичнефото

Фотографія Шевченка А. Деньєра 1859 р. Санкт-Петербург. На ній поет зображений на весь зріст, у смушковій шапці, кожусі і з палицею. Це невелике за розміром (9 × 12 см) фото дуже рідкісне. Національний музей Тараса Шевченка, Кн. № ф-2789. Відкрити / Коментувати

2022-07-05 21:31:12 хотіли б почути живий голос Тараса Шевченка? - тоді вмикайте будь-ласка звук на відео

Вчені та генії IT-сфери України відтворили голос Тараса Григоровича за допомогою штучного інтелекту, як вони це зробили теж розкаже відео, яке знайшла для Вас сьогодні
Тамара Чітая Відкрити / Коментувати