​«Як Вітя помирав, я гарно пам’ятаю. Мама варила картоплю в чу | Мала академія наук України

​«Як Вітя помирав, я гарно пам’ятаю. Мама варила картоплю в чугунку, вже весна була. Така маленька картопля, тільки зав’язалась, мов голубине яйце. І вона вже майже закипіла, пінкою вже взялась. Вітя лежав і весь час казав: "Мамо, їсти хочу, мамо, їсти хочу…» — зі спогадів очевидців подій Голодомору.

На жаль, наша історія, окрім світлих сторінок, має дуже темні, від яких стає моторошно та боляче. Однією з них є події 1932–1933 років, коли радянська влада відібрала в мільйонів людей найнеобхідніше — їжу, а відповідно й будь-які засоби для існування.

Згідно з дослідженням Миколи Обушного та Тетяни Воропаєвої люди, що пережили Голодомор, мали вищий рівень конформізму та тривоги, більше фобічних реакцій, поведінкового уникання та внутрішніх конфліктів, ніж ті, хто в цей період жили на вільних від голоду територіях.

Важливо пам’ятати про людей, які загинули від штучного голоду, аби ці події не повторилися. Вшануймо хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто загинув у тих страшних подіях