"Бісмарк пригрозив, що серйозно вимагатиме виконання Берлінського трактату щодо рівноправності євреїв, якщо румунський уряд не прийме умов
біржового єврея Блейхредера.[...]
Хто в цій історії відіграв більш почесну роль: чи Бісмарк, який вражав громами лібералізму, охороняючи скриньку короля та
касу Блейхредера? Чи сам Блейхредер, який накинув кілька відсотків – з нагоди безправ'я своїх румунських єдиновірців? Або правляча румунська олігархія, готова продати Вітчизну оптом і в роздріб, аби зберегти в недоторканності феодальне безправ'я та кастове свавілля? На ці запитання відповісти нелегко. Одне можна тільки сказати абсолютно точно: коли читаєш дипломатичні акти з цієї справи та приватне листування зацікавлених сторін, ні на хвилину не звільняєшся від почуття глибокої огиди..."
— Л. Д. Троцький, "ЄВРЕЙСЬКЕ ПИТАННЯ", "Київська Думка" NN 226, 229, 230,
17, 20, 21 серпня 1913 р.
