Цікавий, але не дуже несподіваний момент. Біля могили Шевченка | ✙ Kamena Borysthenidas #УкрТг

Цікавий, але не дуже несподіваний момент. Біля могили Шевченка пам'ятають і шанують простого ремісника Ядловського, який доглядав могилу поета. Але при цьому про Володимира Науменка - людину, що була власником землі і яка давала на все це гроші - лише побіжна згадка в музеї. Це наслідок того народницького дискурсу, який викреслював із національного міфу аристократію та промисловців - своєрідна cancel culture. І цей народницький соціалістичний нарратив дуже добре лягав на марксистський підхід до історії.
А дуже хотілося, щоб українці цінували людей, які мають гроші. Адже варто пам'ятати, що добрий самарянин не допоміг би спраглому, якби і сам був без гроша.

Володимир Науменко походив із козацького роду і був дійсним статським радником, що за табелем про ранги відповідало чину генерал-майора. Головним покликанням життя для нього була педагогіка - він вчителював у найкращих київських гімназіях, зокрема колегії Павла Ґалаґана. Крім того, був заступником президента Наукового товариства Шевченка, редактором журналу "Київська старовина", організаційно доклався до видання словника Грінченка.
1918 року обійняв посаду міністра освіти гетьманського уряду.
А 1919 був розстріляний більшовиками.