2023-03-10 17:44:32
Привіт!
На початку листопада до нас приїжджали журналісти з одного ЗМІ. Вони називали нас "борцями із темрявою". А ще – героями, яким доводиться у надскладних умовах сьогодення працювати. Хоча ми з хлопцями себе такими не вважаємо. Ми просто робимо свою роботу. Робимо все від нас залежне, щоб в кожній домівці було світло.
Мені довелося пригадати і знову повернутися у той період, коли на Київщині ще було не спокійно. Ворога поступово відтісняли з області, а ми приступили до відновлювальних робіт. Згадався мені один із наших робочих днів. Тоді ми з бригадою приїхали у С. та проводили заміну трансформатору. Туди прилетіла ворожа ракета і від осколків пошкодився трансформатор.
Після завершення цих робіт диспетчер дав команду переїхати на сусідню вулицю. Там також для нас була робота. Приїхавши Приступили до роботи. А тут раптом почалися обстріли з градів. В цей час наш монтер був в корзині підйомника, на висоті. Навіть словами не передати, що у ту хвилину ми відчули. Але, слава богу, нам пощастило – снаряд впав десь близько 30 метрів від нас.
Та найстрашніше було далі. Тільки-но повернулись на базу, як з’ясувалося, що цим обстрілом пошкодило лінії електропередачі. Тож, нам довелося знову повернутися. Але ми ще не здогадувалися, що на нас тоді чекало. Двоє наших хлопців залишилося біля вишки, а я з монтером пішли в поле оглядати пошкодження. І як тільки ми дійшли, почався знову обстріл. Ми впали в полі і так лежали. Як обстріл закінчився - встали та побачили, що там, де стояла наша вишка, палає вогонь. На кілька секунд серце наче завмерло, бо подумав, що попало в машину. В цій машині були наші хлопці. Але, напевне, янгол-охоронець нас супроводжував тоді. Виявляється, що буквально за кілька хвилин до прильоту водій вирішив відігнати вишку подалі. Це врятувало їм життя.
Дякую
Лист з енергофронту
556 views14:44
С
