Коли ми казали "Ніколи знову" та "Never again", вони вигукували "Можем повторить!". Всі ці роки нам та Європі, на жаль, здавалося, що це всього лиш недолугі жарти недалеких людей. Ніхто і припустити не міг, що це девіз мало не всієї країни.
Тоді, 77 років тому, ми перемогли нацизм. Зараз боремося з рашизмом. Знову свастика. Знову тортури. Знову смерті тисяч невинних. І знову божевільний фюрер і мільйони його "сліпих" шанувальників.
У День пам'яті та примирення я можу сказати одне: ми не змиримося і не забудемо того, що зараз роблять російські окупанти в Україні! Перемогли тоді, переможемо і зараз.
Низький уклін і велика вдячність усім нашим ветеранам! Вічна пам'ять кожному, хто загинув у тій боротьбі зі злом!
