Сьогодні, у День медика, хочу розповісти вам про двох людей, я | КАРПЛЮК
Сьогодні, у День медика, хочу розповісти вам про двох людей, якими пишається вся Ірпінська громада і я особисто. Це Лікарі з великої букви – Андрій Левківський та Антон Довгопол.
Андрій Левківський – директор Ірпінського центру первинної медико-санітарної допомоги. Антон Довгопол – директор Ірпінської центральної міської лікарні.
Коли почалася війна, ці хлопці точно знали, як мають діяти. Евакуювавши своїх дружин і маленьких дітей, вони залишилися в Приірпінні робити те, що вміють найкраще – рятувати людські життя. А працювати довелося у надзвичайно важких умовах.
Андрій Левківський разом із командою лікарів оперативно облаштували пункт медичної допомоги у поліклініці в Ірпені. Там під обстрілами ворожої артилерії вони рятували важко поранених, там разом із лікарем акушер-гінекологом Сергієм Горошком приймали пологи, там же разом хоронили у дворі мирних мешканців Ірпеня, яких вбили рашисти.
Паралельно в цей же час Антон Довгопол разом із 150-ма колегами працював в стаціонарі Ірпінської центральної лікарні, що у Бучі. І робили вони це довгих три тижні в умовах повної окупації, щодня ризикуючи бути вбитими ворожими військовими. За цей час, у надважких умовах – без зв’язку і електроенергії, під керівництвом Антона Довгопола та завідувача стаціонару Володимира Левчука лікарі провели майже 100 операцій, які врятували людям життя.
А потім була проведена надзвичайно складна спецоперація по евакуації людей з лікарні з Бучі. Антон Довгопол та Андрій Левківський блискуче спрацювали і успішно вивезли з окупованої території близько 200 колег та пацієнтів. Разом із ними евакуювалися й майже 1000 мешканців Бучі.
За високий професіоналізм, особисту мужність і самовідданість Андрію Левківському, Антону Довгополу, Сергію Горошку та Володимиру Левчуку Президент України присвоїв звання «Заслужений лікар України».
Пишаємося нашими Героями! І у день професійного свята хочу побажати лише міцного здоров’я і мирного неба над головою! Бо мир, як і здоров’я, особливо починаєш цінувати, коли його втрачаєш.
Дякуємо вам! Зі святом!
