Засніжені руїни, засохлі дерева та темна зелень ялинок – зима на полотнах Фрідріха здається містичною та сумною часом. Навряд чи знайдеться ще художник, здатний доторкнутися до серця глядача холодом, що обпалює простих долонь, і змусити поринути, хай ненадовго, в незбагненну зимову тишу.
Таке під силу лише похмурим картинам Фрідріха, таким морозним, що холод пробирає до кісток, а потім до неї додається безмовність вічності.
