всім, хто з засумував через осінь-хуйосінь присвячується. я щ | kayotawrite

всім, хто з засумував через осінь-хуйосінь присвячується.

я ще не встигла схуднути до літа,
а вже настала осінь.
зате схудла від стресу
та токсичних відносин.
навіть не купила купальник,
та і пофіг.
не було сенсу.
не вибрала що взути,
таке,
не спекотне
на мої босі ноги,
а все вже, босоніжки ніхто не носить.
на вулицях калюжі,
а на ногах старі мартінси,
а хтось взагалі засинає та мерзне в сирій землі
за вікном зовсім інші градуси.
не встигла завести курортний роман,
бо не було курорту.
і взагалі, не можу згадати, як виглядає море.
зате добре відчуваю військовий морок.
не встигла народити дитину десь 6-8 років тому,
що б зараз метушитись і готувати його до школи.
не довчила англійську,
не отримала водійські права,
нікого по-справжньому, мабуть, не кохала,
бо якусь хуйову хуйню собі обирала.

нічого.
нічого не встигла.
нічого не встигала.
не жила.
бо забувала.
бо відкладала.

так, нічого не встигнувши, минають роки.
що ж я весь цей час робила,
замість того, щоб хоч щось робити?
замість того, щоб кайфувати,
кохати, жити?
працювала на знос?
щось там комусь допомогалала?
страждала, що не була у моменті.
страждала, бо страждати сама обирала.
сіла, записала все що не встигла.
а то ніколи не знаєш,
коли настане той час неминучої смерті.
особливо зараз, якщо бути з собою відвертим.

тепер в мене є список мого невстигання.
тож, раптом помру,
під час поховання
зробіть мені інтервенцію,
замість тих поминок та проводжання.
щоб на тому світі чи в наступному житті
я б така переродилась, оп! і як почалось би піздато здорове нове існування!