5 травня світ відзначає 200-річчя з дня смерті Наполеона Бонап | Музей Ханенків

5 травня світ відзначає 200-річчя з дня смерті Наполеона Бонапарта. Ця постать досі викликає суперечки, мільйони прихильників з різних країн обожнюють його, стільки ж ненавидять. Безперечно, мабуть, одне – він змінив історію не тільки Франції, але й світу.

Після заслання переможеного імператора на острів Святої Єлени, де він провів решту свого життя, втомлені від виснажливих воєн французи на тривалі роки ніби забули про свого нещодавнього кумира. Звичайно, старі солдати продовжували переповідати легенди про славні походи, у яких брали участь під проводом завжди доброзичливого до них полководця.

Проте справжнє відродження культу Наполеона почалося з приходом до влади короля Луї-Філіпа. Дивна схильність цього нащадка Бурбонів до звеличення «узурпатора», який займав престол його предків, пояснювалася бажанням скористатися наполеонівською легендою для власної користі. У 1840-му році він влаштував перевезення решток Наполеона з острова Святої Єлени до Парижа та їх поховання у Будинку інвалідів. Спровокована цим нова хвиля захоплення Наполеоном сприяла виникненню численних сентиментальних зображень колишнього імператора. Зокрема, поширеними були сцени його життя і смерті у засланні, «видіння» його духу та навіть його «воскресіння» та виходу з могили в оточенні сяйва.

На літографії Іпполіта Вандербурха – одна з численних варіацій зображень привида Наполеона, який відвідує власну могилу. Обриси фігури імператора можна побачити серед стовбурів плакучої верби (дерево справді росло біля могили Наполеона), а скорботна жінка ліворуч, біля надгробку, – це Франція, яка оплакує свого великого правителя.

Матеріал підготувала Олександра Ісайкова, дослідниця європейської графіки Музею Ханенків