Привіт! Сьогодні пригадала цікаву притчу й вирішила поділитися з вами.
У лікарні в одній палаті лежали двоє важкохворих людей. Ліжко одного стояло біля дверей, а іншого — поряд із вікном.
Кожного дня чоловік, який лежав біля вікна, розповідав про гарний краєвид, який він бачив: блакитне небо, озеро неподалік, а за ним — ліс, літають пташки, гуляють закохані, тримаючись за руки .
У такі моменти його сусіда мучила заздрість: чому того чоловіка поклали біля вікна, а його — біля облуплених дверей?
Одного дня хворий, що лежав поряд із вікном, сильно закашлявся й не зміг дотягнутися до кнопки виклику медсестри. Так і помер. Його сусідові-заздріснику нічого не вартувало натиснути на кнопку, але він цього не зробив.
Наступного дня заздрісник попросив перекласти його до вікна. Медсестра виконала його прохання. Проте яким же було здивування чоловіка, коли він поглянув у вікно! У ньому він побачив лише глуху сіру стіну.
