Все минає – ночі і світанки, Та життя не випити до дна. Залиша | Кінокраїна - фільми та серіали українською
Все минає – ночі і світанки,
Та життя не випити до дна.
Залишаються нащадкам знаки, –
Наче карби, наші письмена.
Лиш земля, немов легенда, вічна,
Одцвітають очі і вуста.
Зборознили батькове обличчя
Мозолясті і важкі літа.
Повертаюсь до життя і згадок –
У полон розкрилених жадань.
Батько залишив мені у спадок
Крик своїх незборених страждань.
Я візьму їх у тривожну душу,
В пам’ять, що підвладна тільки нам…
Пронести і передати мушу
Все, що заповідано синам.
Микола Сингаївський
#поезія #українська_поезія