Трохи не було часу слухати нове, але дістався до трьох подкаст | Кіно-Не-Кіно

Трохи не було часу слухати нове, але дістався до трьох подкастів. Ось короткий огляд:

1) «Перші люди» від Liga. Це інтерв'ю з українцями, які досягли світового успіху. Інтерв'ю проводить Борис Давиденко, головний редактор видання. Я послухав епізод з істориком Сергієм Плохієм. Загалом, за моїми спостереженнями, люди готові слухати подкасти цього жанру або через героя, або через тему. У цьому випадку і герой, і тема топові. Зміст розмови в епізоді цікавий, інтерв'ю по-журналістські добре, але не вистачає суворої редакторської руки, яка б вирізала зайве і порухала композицію. Плюс, якість звуку залишає бажати кращого – дивно, коли ведучого гірше чути, ніж героя (ну і всі відповідні проблеми запису через інтернет). З іншого боку, це другорядні речі, бо тут все вирішує зміст, а він є і досить потужний.
https://pod.link/1554832705

2) «Кіно-не-кіно». У цьому подкасті ведучі Анна та Андрій обговорюють кіно, яке вони подивилися, а іноді – події або книжки, які їм були цікаві. Я послухав епізод про Tiger King та Beastars. Хороша, змістовна та структурована розмова. Одразу скажу, що Анну та Андрія цікаво слухати і можливо слухану щось іще, що зайде тематично. Можу хіба порадити авторам вирівняти гучність звуку (заставка та голоси трохи врізнобій) та витратити більше часу на монтаж: вирізати звук другого ведучого, поки говорить перший, нещадно різати всі зайві шматки. До речі, я вперше використав у подкастах функцію прискорення і слухав на 1.4 (це не мінус, а для подумати на майбутнє). Також у подкаста важкенька назва, її важко гуглити, може має сенс її якось спростити. Тим не менше рекомендую всім ознайомитись
https://pod.link/1497954621

3) «Колючі ріжучі» від «Ґрати». Нарешті український трукрайм! Послухав перший епізод про історію довічно засудженого. Сценарно і редакційно питань немає – робота на високому журналістському рівні. Все в одній тональності, витримана стилістика. Трохи не зайшла читка авторки, бо відчувалась як читка (хоча у авторки є власний досвід з цією історією). Також в епізоді не вистачило саме, пробачте за таке формулювання, подкастної суті – люди, які говорять, мало відчуваються як окремі люди з окремими характерами. У них мало емоцій і людського, а саме це, як на мене, є великою силою подкастів як формату. Плюс, є певна типова проблема з "що бачу, то співаю", коли звукоряд будується прямолінійно на основі слів авторки – з цим варто було би бути трохи м'якішими. Але радий, що хтось пробує жанр і робить це досить вдало. Ще одне зауваження: редакція "грається" з мовами у описах подкасту. Та забийте на російську хоча б тут, ви робите локальний контент і він цікавий у першу чергу саме українцям
https://pod.link/1570607639

Буду вдячний, якщо накидаєте в коментарі що ще варто було б слуханути та оцінити