З нагоди річниці Чорнобиля знову розійшлося відео про “найстрашнішу телефонну розмову ХХ століття”. А мені згадалося, що найстрашніший фільм ХХ століття - це, мабуть, “Розпад” Михайла Белікова. Цей твір настільки відчайдушно слідує принципу кіностудії ім. Довженка “так погано, що аж добре”, що саме він залишається головним фільмом по темі навіть попри серіал “Чорнобиль”. Щоразу як дивлюсь, не знаю що вражає більше: мунвок у виконанні Олександра Горбунова, сюжетна лінія про маріупольських греків, чи те, що Белікову вдалося зняти статевий акт на в’їзді в Чорнобильську зону, на колючому дроті, в натовпі волонтерів, що штурмують контрольно-пропускний пункт
