Фільм "Ада" Аліни Маточкіної перевершив мої сподівання. По-перше, в цьому фільмі можна побачити, як усувають бетон зі Стіни Пам'яті Ади Рибачук та Володимира Мельниченка (хай поки що зняли лише півтора метри - після прем'єри Ксенія Кравцова розповіла, що вже наступного тижня бетон продовжать усувати). По-друге, у фільмі повно вражаючих історій про те, якою безнадійною дірою був і залишається Київ, незважаючи на присутність у місті кількох особистостей масштабу Рибачук і Мельниченка. Наприклад, виявляється, що мозаїка АРВМ "Діти світу" в київському Палаці піонерів протягом кількох років після створення була прихована, бо авторів звинуватили в дитячій порнографії. От недарма кажуть, що Ада Рибачук була квір-художницею!
